Історичний словник — словник, у якому подається з поясненням та документацією лексика давніх писем, пам'яток.

В українському мовознавстві першою спробою створення історичного словника був короткий словник (бл. 13 000 слів), укладений Євгеном Тимченком на базі 34 джерел і 60-тисячної картотеки ще на поч. 20 ст.^[1].

У 1919 створена Комісія для складання історичного словника української мови (при УАН) на чолі з Тимченком, яка мала скласти реєстр словника на підставі всього мовного матеріалу пам'яток української мови від найдавніших часів до 19 ст. Позаяк завдання виявилося надто широким, комісія ухвалила видати зібраний матеріал у 4-5 томах.

У 1930 і 1932 вийшли друком 2 частини 1 -го тому «Історичного словника українського язика» (понад 10 000 слів від «А» до «жяловати»). Словник побудовано на багатому матеріалі, в ньому використано близько 400 пам'яток. Однак добір їх здійснено некритично: мало використано рукописних джерел, а також пам'яток 14—15 ст., поза увагою залишилося чимало цінних джерел, розмежування українських і білоруських пам'яток проведено за територіальним, а не за мовним принципом.

У 1977—1978 вийшов друком «Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.» (т. 1-2; премія ім. І. Я. Франка, 1981) за редакцією Лукії Гумецької. Словник створено на базі 939 пам'яток виключно ділового стилю. Він побудований за принципом тезауруса. У ньому представлена вся апелятивна та ономастична лексика. Застосовано ряд нововведень: у заголовне слово винесені всі фонетичні і графічні варіанти; запроваджена цифрова статистика при кожному реєстровому слові, його значеннях, відтінках, фонетичних і дублетних граматичних формах; послідовно враховані мовні факти з різних територій поширення української мови; поданий повний перелік усіх граматичних форм та ін.

З 1975 група мовознавців Інституту сусп. наук АН УРСР (від 1993 — Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича HAH України) у Львові готує «Словник української мови XVI - першої половини XVII ст.» [1983 опубл. пробний зошит, а в 1994—2013 вийшло 16 випусків (А—Л)].

• Список історичних термінів

• Д. Г. Гринчишин. Історичний словник // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2.
• Гумецька Л. Л. Принципи створення істор. словника укр. мови. K., 1958;
• Д. Г. Гринчишин. принципи створення істор. словника укр. мови XVI — першої пол. XVII ст. // Питання східнослов'ян. лексикографії XI—XVII ст. K., 1979;
• Словник староукраїнської мови XIV—XV ст. / Ред. кол.: Д. Г. Гринчишин, Л. Л. Гумецька (голова), І. М. Керницький. — К., 1977. — Т. 1: А-М [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]; — 1978. — Т. 2: Н-Ф [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.];
• Словник укр. мови XVI — першої пол. XVII ст. Пробний зошит. К., 1983.
• Словник української мови 16—першої пол. 17 ст. [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.] або в Інтернет-архіві.
• Є. К. Тимченко. Історичний словник українського язика. — Харків-Київ: видав. Українська радянська енциклопедія, 1930. — Т. 1. (А—Ж); 1932. — Т. 1. Зошит 2 (Г—Ж).
• Є. К. Тимченко. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст. / Підготув. до видан. В. В. Німчук та Г. І. Лиса. — Київ- Нью-Йорк: вид. «Преса України», 2002. — Кн. 1. А–Н; 2003. — Кн. 2. О–Я.
• Словник староукраїнської мови XIV—XV ст. [Архівовано 17 квітня 2009 у Wayback Machine.]: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин, У. Я. Єдлінська, В. Л. Карпова, І. М. Керницький, Л. М. Полюга, Р. Й. Керста, М. Л. Худаш. — К.: «Наукова думка», 1977—1978. — Т. 1 — 2.

• Історичний словник // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 443.