PROFILPELAJAR.COM

Ірен Адлер
Ірен Адлер
Irene Adler
	Холмс (переодягнений у священника) на весіллі Ірен Адлер і Годфрі Нортона, 1891 рік, ілюстрація Сідні Педжета
Творець:	Артур Конан Дойл
Твори:	Пригоди Шерлока Холмса
Перше:	Скандал у Богемії
Стать:	жіноча
Національність:	американка
Дата народження:	1858
Рід занять:	оперна співачка, авантюристка
Роль виконує:	Лара Пулвер
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Айрін.

Іре́н А́длер (англ. Irene Adler), у шлюбі Нортон — вигадана персонажка шотландського письменника Артура Конан Дойла, що з'являється в оповіданні «Скандал у Богемії», опублікованому в липні 1891 року. Є однією з найвизначніших персонажок у циклі книг про Шерлока Холмса попри те, що з'являється лише в одній історії. Ірен Адлер зуміла розгадати задум Шерлока Холмса, коли той під виглядом священика, пораненого в бійці з жебраками, проник до її будинку, і втекла.

Холмс вважав цю справу своєю поразкою (попри те, що домігся своєї головної мети), а про Ірен Адлер говорив: «Ця жінка», а замість винагороди, запропонованої королем Богемії, волів узяти її фотографію. «Адлер» (нім. Adler) у перекладі з німецької означає «орел».

В оригінальному оповіданні Дойля Ватсон зазначає, що Холмс не має романтичного інтересу до Адлер або до жінок загалом, вказуючи на те, що детектив лише платонічно захоплюється її дотепністю та хитрістю^[1]. Але у фільмі «Шерлок Холмс» 2009 року стосунки Холмса й Адлер переросли з простого сюжету з фотографією в цілу романтичну історію^[2].

Ірен Адлер з'являється тільки в «Скандал у Богемії». Її ім'я коротко згадується в «Установлення особи», «Блакитний карбункул» та «Його останній уклін».

Біографія вигаданого персонажа

Відповідно до сюжету оповідання «Скандал у Богемії», Ірен Адлер народилася в Нью-Джерсі або Челсі, Лондон, у 1858 році. Вона мала кар'єру в опері як контральто і сопрано, почала виступати в оперному театрі Ла Скала в Мілані, Італія. Потім була примадонною в Імператорській опері у Варшаві, Польща, що вказує на талант. Саме там вона стала коханкою Вільгельма Готцрайха Сигізмунда фон Ормштейна, великого герцога Кассель-Фельштейна і короля Богемії (тоді ще лише наслідуваного принца), який деякий час перебував у Варшаві.

Король описує її як «добре відому авантюристку» (термін, що широко використовувався на той час у двозначній асоціації з «куртизанкою»^[3]^[4]), а також говорить, що вона мала «обличчя найкрасивішої з жінок і розум найрішучішої з людей». Сама ж Ірен стверджувала, що її навчали як акторку, вона «часто» маскувалася чоловіком, щоб «скористатися свободою». Король пізніше повернувся до свого двору в Празі, тоді як Адлер, якій тоді було приблизно 20 років, покинула оперну сцену та переїхала до Лондона. Там вона одружується з Годфрі Нортоном.

У 1888 році 30-річний король має намір одружитися з Клотильдою Лотман фон Сакс-Майнінген, другою дочкою короля Скандинавії; загроза одруженню існувала б, якби з'ясувались його попередні стосунки з Адлер, і король боїться, що Ірен може його шантажувати.

Прототипи персонажки

Кар'єра Адлер як театральної артистки, яка стає коханкою могутнього аристократа, мала кілька прецедентів. Одна з них — Лола Монтез, танцюристка, яка стала коханкою Людвіга I Баварського та вплинула на національну політику. Кілька авторів роблять припущення, що персонажка Адлер відсилає до Монтез^[5]^[6].

Інше припущення — акторка Ліллі Ленгтрі, коханка Едуарда, принца Уельського^[5]. У 1957 році Джуліан Вольф, член літературного товариства «Іррегуляри з Бейкер-стріт» (англ. The Baker Street Irregulars), пише, що було добре відомо, що Ленгтрі народилася в Джерсі (її називали «Джерсійською Лілією»), а Адлер народилася в Нью-Джерсі^[4]. Пізніше Ленгтрі мала ще кількох аристократичних коханців, і її стосунки з ними обговорювалися в пресі за кілька років до того, як була опублікована історія Дойла. Ще одне припущення — танцюристка Людмила Штубель, ймовірна коханка, а згодом дружина ерцгерцога Австрії Йоганна Сальватора^[7].

Акторки, які зіграли Ірен Адлер

Радіо

Ім'я	Назва	Дата	Мережа
Маріан Селдес	CBS Radio Mystery Theatre — «A Scandal in Bohemia»^[8]	1977 рік	Радіо CBS
Сара Бадель	Пригоди Шерлока Холмса — «Скандал у Богемії»	1990 рік	BBC Radio 4
Мері Джей Блайдж	Шерлок Гноми	2018 рік	Paramount

Театральні вистави

Ім'я	Назва	Дата	Тип
Інга Свенсон	Бейкер Стріт	1965 рік	Мюзикл (Бродвей)

Телевізійні та DTV фільми

Ім'я	Назва	Дата	Тип
Шарлотта Ремплінг	Шерлок Холмс у Нью-Йорку	1976 рік	Телевізійний фільм (американський)
Енн Бакстер	Маски смерті	1984 рік	Телевізійний фільм (британський)
Морган Ферчайлд	Шерлок Холмс і головна жінка	1992 рік	Телевізійний фільм
Ліліана Коморовська	Королівський скандал	2001 рік	Телевізійний фільм (канадський)
Анна Канцлер	Шерлок Холмс і нерегулярні особи з Бейкер-стріт	2007 рік	Телевізійний фільм (британський)

Телесеріали

Ім'я	Назва	Дата	Країна
Ольга Едвардс	Шерлок Холмс — «Скандал у Богемі»	1951 рік	Великобританія
Лариса Соловйова	Пригоди Шерлока Холмса та доктора Ватсона — «Скарби Агри»	1983 рік	СРСР
Гейл Ганікутт	Пригоди Шерлока Холмса — «Скандал у Богемі»	1984 рік	Великобританія
Лара Пулвер	Шерлок — " Скандал в Белгравії "	2012 рік	Великобританія
Лара Пулвер	Шерлок — " Знак трьох "	2014 рік	Великобританія
Наталі Дормер	Елементарно	2013-2015 роки	США
Лянка Гру	Шерлок Холмс	2013 рік	Росія
Рі Міядзава	Шерлок Холмс	2014-2015 роки	Японія
Майя Сакамото	Справа № 221: Кабукічо^[9]	2019 рік	Японія
Лара Пулвер / Емілі Блант / Джонелл Елліотт / Шеллі Блонд	Кешвіль	2023 рік	Великобританія / США

Театральні фільми

Ім'я	Назва	Дата	Країна
Рейчел МакАдамс	Шерлок Холмс	2009 рік	Великобританія / США
Рейчел МакАдамс	Шерлок Холмс: Гра тіней	2011 рік	Великобританія / США

Примітки

↑ «A Scandal in Bohemia» by Arthur Conan Doyle. Published 25 June 1891 in the July issue of The Strand Magazine.
↑ Sherlock Holmes: A Game of Shadows (2011), Warner Bros. Pictures.
↑ Pal-Lapinski, Piya (2005). The Exotic Woman in Nineteenth-Century British Fiction and Culture: a Reconsideration. Lebanon, New Hampshire: University Press of New England. с. 71. ISBN 978-1584654292.
↑ ^а ^б Redmond, Christopher (2002). In Bed with Sherlock Holmes: Sexual Elements in Arthur Conan Doyle's Stories. Toronto, Canada: Dundurn Press. с. 57—66. ISBN 978-0889241428.
↑ ^а ^б Redmond, Christopher (1993). Sherlock Holmes Handbook. Toronto, Canada: Dundurn Press. с. 51. ASIN B01K3NVXDQ.
↑ Doyle, Arthur Conan (2005). The Memoirs of Sherlock Holmes. New York City: W.W. Norton. с. 17. ISBN 978-1989201046.
↑ Miller, Russell (2008). The Adventures of Arthur Conan Doyle: A Biography. New York City: Thomas Dunne Books. ISBN 978-0312378974.
↑ Payton, Gordon; Grams Jr., Martin (2012). The CBS Radio Mystery Theater: An Episode Guide and Handbook to Nine Years of Broadcasting, 1974–1982. McFarland & Company. с. 216. ISBN 9780786492282.
↑ CHARACTER | オリジナルTVアニメ「歌舞伎町シャーロック」公式サイト. pipecat-kabukicho.jp (Japanese) . Архів оригіналу за 18 травня 2024. Процитовано 1 грудня 2019. [Архівовано 2024-05-18 у Wayback Machine.]