PROFILPELAJAR.COM

Інтелектуальна скромність — визнання того, що чиїсь переконання та думки можуть бути хибними.^[1]^[2] Інші характеристики, які можуть супроводжувати інтелектуальну скромність, включають недостатнє супроводження власного статусу та прийняття своїх інтелектуальних обмежень.^[3]

Інтелектуальна скромність (ІС) часто описується як інтелектуальна чеснота^[4]. Поняття розглядають разом з іншими сприйнятими чеснотами та пороками, такими як відкритість до нових ідей, інтелектуальну мужність, зарозумілість, марнославство та услужливість^[5]. Представляється як своєрідна золотм середина між інтелектуальною зарозумілістю / догматизмом з одного боку та інтелектуальною услужливістю / невпевненістю / сором'язливістю, з іншого^[6]^[7].

Визначення

Хоча інтелектуальна скромність (ІС) як самостійна галузь дослідження є достатньо новою, вченими багато століть тому досягнуто паритету думок. Зокрема, Вацлав Бонк та ін. визнають погляди класичного грецького філософа Сократа за «ідеальний приклад» ІС^[8]. Дослідження Абрагама Маслоу, Карла Роджерса та Гордона Олпорта вводять поняття покори та скромності в оцінці своїх знань без використання терміна «інтелектуальна скромність»^[8].

У 1990 році Річард Пол представив ІС як схильність до критичного мислення, взаємозалежну з іншими рисами, такими як інтелектуальна сміливість.^[9]^[10] Він визначив її як «усвідомлення меж своїх власних знань, включаючи чутливість до обставин, за яких його вроджений егоцентризм може діяти як самообман; чутливість до прихильності та упередженості й обмеження своєї точки зору»^[9]. Пол також зазначив: «Це не означає безхребетності чи покірності людини. Скоріше — це означає відсутність інтелектуальної претензійності, хвалькуватості чи зарозумілості в поєднанні з розумінням логічних основ або відсутністю таких основ своїх переконань».^[9]

Одне з перших цілеспрямованих досліджень ІС було проведено Робертсом і Вудсом у 2003 році^[11]. Значна частина літератури з цієї проблематиеи стосується спроб сформулювати визначення.^[12] Концепції смирення включають правильну віру, недооцінку сил, низьку стурбованість, володіння обмеженнями, а також семантичні кластери, кластер ставлень і управління впевненістю.^[3]

Вчений В. П. Філатов, до мертоновського етосу науки окрім інтелектуальної скромності запропонував й інші додаткові норми: оригінальність, емоційна нейтральність та незалежність^[13].

Інтелектуальна скромність, на думку «справжніх» раціоналістів, передбачає усвідомлення обмеженості окремої людини, чиї знання залежать від інших людей^[14]^[15]. Український дослідник Тарас Добко звертає увагу, що ІС, перш за все, із самокритичністі, а також разом із безкорисливим прагненням знань, любові до істини і бажання звільнитися від помилки, інтелектуальної чесності та відкритості, безсторонності в судженнях, толеранції щодо критики та опонуючої думки, допитливість і цікавість — це лише неповний список прикмет моральної постави інтелектуала, пошану до якої покликаний прищеплювати молодій людині сучасний університет^[16].

Доксастичне визначення

Ян М. Черч та Пітер Л. Самуельсон запропонували доксастичний ^[17] опис інтелектуальної скромності. Вони розглядали ІС як чесноту оцінки власних переконань «як він чи вона повинні». Вони стверджували, що смирення є «чеснотною серединою» між зарозумілістю та самоприниженням. ^[18]

Це визначення передбачає, що люди є інтелектуально зарозумілими, коли вони помилково оцінюють свої інтелектуальні здібності як вищі, ніж виправдано, в результаті чого вони стають більш замкнутими та упередженими, ніж інтелектуально скромна людина. Інтелектуально невпевнені люди — це ті, хто не в змозі «належним чином визнати чи оцінити свої інтелектуальні досягнення». Така людина менш схильна вступати у дискусію, коли стикається з неправдивою інформацією. ^[18]

Див. також

Допитливість — якість, пов'язана з допитливим мисленням;
Покора — матеріальною реалізацією узагальненішої соціальної категорії поваги;
Інтелектуальна мужність — філософське поняття інтелектуальних чеснот, які випливають з доксастичної логіки людини;
Скромність — моральна риса характеру, яка передбачає добровільне підпорядкування себе вимогам громадської дисципліни;
Розкутість (відкритість) — сприйнятливість до поглядів і знань інших;
Скептицизм — принципова обмеженість знання та отримання інформації про дійсність через сумніви й постійні перевірки чи експерименти.

Примітки

↑ Porter, 2015, с. 4, "All of these definitions share a recognition that the intellectually humble are aware of the fallibility of their intellect.".
↑ Leary, 2018, с. 1, "most definitions converge on the notion that IH involves recognizing that one’s beliefs and opinions might be incorrect".
↑ ^а ^б Snow, 2018, 15.1.1 Eight conceptions of humility.
↑ Church & Samuelson 2016, Part I: Theory. 2. What Is An Intellectual Virtue?. §5: Is Intellectual Humility an Intellectual Virtue?; Zmigrod et al. 2019, p. 1; Samuelson et al. 2015, p. 3, "epistemic virtue that is widely acknowledged as desirable in both the philosophical and psychological literature is intellectual humility"; Porter 2015, p. 5, "many philosophers consider it a virtue".
↑ Samuelson et al. 2015, p. 4, "as a virtuous mean lying somewhere between the vice of intellectual arrogance (claiming to know more than is merited) and intellectual diffidence (claiming to know less than is merited)"; Leary et al. 2017, p. 5-6; Whitcomb et al. 2017, p. 5, "Robert Roberts and Jay Wood... tell us that — a perfectly rich account of humility requires understanding how humility is — opposite to fourteen vices: — arrogance, vanity..."; Haggard et al. 2018, "A limitations-owning perspective of IH focuses on a proper recognition of the impact of intellectual limitations and a motivation to overcome them, placing it as the mean between intellectual arrogance and intellectual servility".
↑ Haggard та ін., 2018, Abstract.
↑ Snow, 2018, 15.3 Two Proper Belief Accounts.
↑ ^а ^б Bąk, Wójtowicz та Kutnik, 2022.
↑ ^а ^б ^в Paul, 1990.
↑ Aberdein, 2020.
↑ Haggard, 2016.
↑ Lynch та ін., 2016, с. 2, "Much of the current philosophical literature of intellectual humility concerns how best to characterize or define the concept.".
↑ Лісанов А. Г. Розширення етосу науки // Всеукраїнська науково-технічна конференція студентів, аспірантів і молодих учених «наукова весна 2019». Т. 14: Гуманітарні проблеми освіти. С. 14-7
↑ Кадієвська І. А. Роздуми про освіту майбутнього // Грані. — 2010. — № 4 (72), липень — серпень. — С. 61
↑ Поппер К. Открытое общество и его враги: В 2-х тт. / пер. с англ. В. Н. Садовского. — М.: Международный фонд «Культурная инициатива». — «Феникс», 1992. — 448 с.
↑ Добко Т. Академічна культура, як необхідна передумова ефективного управління сучасним університетом в умовах автономії [Архівовано 2022-03-22 у Wayback Machine.] // Університетська автономія — Київ: Дух і Літера, 2008. — С. 93-102
↑ Gertler, 2020.
↑ ^а ^б Church та Samuelson, 2016.

Джерела

Наукові статті

Bąk, Wacław; Wójtowicz, Bartosz; Kutnik, Jan (2022). Intellectual humility: an old problem in a new psychological perspective. Current Issues in Personality Psychology. 10 (2): 85—97. doi:10.5114/cipp.2021.106999. ISSN 2353-4192.
Davis, Don E.; Rice, Kenneth; McElroy, Stacey; DeBlaere, Cirleen; Choe, Elise; Van Tongeren, Daryl R.; Hook, Joshua N. (2016). Distinguishing intellectual humility and general humility. The Journal of Positive Psychology. 11 (3): 215—224. doi:10.1080/17439760.2015.1048818. ISSN 1743-9760.
Gertler, Brie (2020), Zalta, Edward N. (ред.), Self-Knowledge, The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Spring 2020), Metaphysics Research Lab, Stanford University, процитовано 4 листопада 2023
Haggard, Megan; Rowatt, Wade C.; Leman, Joseph C.; Meagher, Benjamin; Moore, Courtney; Fergus, Thomas; Whitcomb, Dennis; Battaly, Heather; Baehr, Jason (2018). Finding middle ground between intellectual arrogance and intellectual servility: Development and assessment of the limitations-owning intellectual humility scale. Personality and Individual Differences (англ.). 124: 184—193. doi:10.1016/j.paid.2017.12.014. ISSN 0191-8869.
McElroy, Stacey E.; Rice, Kenneth G.; Davis, Don E.; Hook, Joshua N.; Hill, Peter C.; Worthington, Everett L.; Van Tongeren, Daryl R. (2014). Intellectual Humility: Scale Development and Theoretical Elaborations in the Context of Religious Leadership. Journal of Psychology and Theology (англ.). 42 (1): 19—30. doi:10.1177/009164711404200103. ISSN 0091-6471.
Leary, Mark R. (2018), The Psychology of Intellectual Humility (PDF), John Templeton Foundation
Leary, Mark R.; Diebels, Kate J.; Davisson, Erin K.; Jongman-Sereno, Katrina P.; Isherwood, Jennifer C.; Raimi, Kaitlin T.; Deffler, Samantha A.; Hoyle, Rick H. (2017). Cognitive and Interpersonal Features of Intellectual Humility. Personality & Social Psychology Bulletin. 43 (6): 793—813. doi:10.1177/0146167217697695. ISSN 0146-1672. PMID 28903672.
Lynch, Michael P.; Johnson, Casey Rebecca; Sheff, Nathan; Gunn, Hanna (2016), Intellectual Humility in Public Discourse. Literature Review, University of Connecticut
Samuelson, Peter L.; Jarvinen, Matthew J.; Paulus, Thomas B.; Church, Ian M.; Hardy, Sam A.; Barrett, Justin L. (2015). Implicit theories of intellectual virtues and vices: A focus on intellectual humility. Journal of Positive Psychology (English) . 10 (5): 389—406. doi:10.1080/17439760.2014.967802. ISSN 1743-9760. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
Whitcomb, Dennis; Battaly, Heather; Baehr, Jason; Howard-Snyder, Daniel (2017). Intellectual Humility: Owning Our Limitations. Philosophy and Phenomenological Research (англ.). 94 (3): 509—539. doi:10.1111/phpr.12228.
Zmigrod, Leor; Zmigrod, Sharon; Rentfrow, Peter Jason; Robbins, Trevor W. (2019). The psychological roots of intellectual humility: The role of intelligence and cognitive flexibility. Personality and Individual Differences (англ.). 141: 200—208. doi:10.1016/j.paid.2019.01.016. ISSN 0191-8869.

Книги

Aberdein, Andrew (2020). Intellectual Humility and Argumentation. У Alfano, Mark; Lynch, Michael; Tanesini, Alessandra (ред.). The Routledge Handbook of the Philosophy of Humility. Routledge. с. 325—334. Процитовано 4 листопада 2023. Paul is the only theorist in Ritchhart’s survey to propose intellectual humility as a critical thinking disposition
Church, Ian; Samuelson, Peter (2016). Intellectual Humility: An Introduction to the Philosophy and Science. Bloomsbury Publishing. ISBN 978-1-4742-3675-1.
Paul, Richard (1990). Critical Thinking: What Every Person Needs to Survive in a Rapidly Changing World. Center for Critical Thinking and Moral Critique, Sonoma State University. с. 54, 194. ISBN 0944583040. LCCN 90-80195.
Snow, Nancy E. (2018). 15. Intellectual Humility. У Battaly, Heather (ред.). The Routledge Handbook of Virtue Epistemology (англ.). Routledge. ISBN 978-1-317-49528-4.