PROFILPELAJAR.COM

Іларіон Макаріопольський
*Иларион Макариополски*
Іларіон Макаріопольський ; Иларион Макариополски
болг. Иларион Макариополски
Ім'я при народженні	Стоян Стоянов Михайловськи
Народився	1812; Єлена
Помер	1875; Константинополь
Країна	Болгарія
Діяльність	єпископ, громадсько-політичний діяч
Alma mater	Велика школа нації
Знання мов	болгарська
Посада	митрополит
Конфесія	православ'я
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Иларион Макариопольский (у світі болг. Стоян Стоянов Михайловськи; 1812–1875) — єпископ Константинопольського Патріархату болгарського походження, єпископ Макаріопольський (село, нині на території Тирговиштська області Болгарії); з квітня 1860 а діяч Болгарської схизми, згодом митрополит Тирновська (в схизми). Анафема накладена собором в Константинополі в травні 1872.

Один з лідерів ріннього періоду болгарського Національного Відродження.

Життєпис

Народився у 1812 році в оттоманському місті з болгарським населенням Єлена в знатній сім'ї, що має грузинське коріння.

Закінчивши початкову школу в рідному місті, продовжив навчання в грецькій школі в місті Арбанасі. В 1832 у взяв чернечий постриг в Хіландарський монастирі (Афон), де поклав на себе турботу про ув'язненого там Неофита Бозвелі, одного з керівників руху нацонально-просвітницького і духовного відродження Болгарії. Продовжив навчання в школі Теофілоса Каіріса, а також три роки навчався в Афінській гімназії.

Був близьким приятелем і сподвижником Георги Раковски. Брав активну участь у діяльності Македонського революційного суспільства. З 1844 року, спільно з неофітом Бозвелі, учасник церковно-національної боротьби болгар; в 1845–1850 роках, в результаті тиску російських дипломатів на османський уряд, був ув'язнений на Афоні.

Після установи Портою Болгарської екзархії (1870) став членом Тимчасової змішаної екзархійскої ради та першого Синоду. З 1872 року — митрополит Тирновська.

Синод Вселенської Патріархії 13 — 15 травня 1872 року позбавив сану екзарха Антіма I, відлучив від церкви тих архиєреїв, що долучилися до нього, а єпископа Іларіона Макаріопольського прокляв у вічній анафемі.

Помер в 1875 році; похований у дворі церкві Стефана в Константинополі.

Галерея

Иларион Макариополски, Авксентий Велешки, Паисий Пловдивски
Пам'ятник Іларіону Макаріопольському у Софії, Болгарія

Посилання

Література

Борис Цацов. Архиереите на Българската православна църква. Софія, 2003.
Радівоєв, М. Време и живот на Търновския митрополит Илариона (Макариополски). С., 1912; http://www.pravoslavie.domainbg.com/03/imak/01.html [Архівовано 6 листопада 2010 у Wayback Machine.].
Арнаудов, М. Иларион Макариополски и българският църковен въпрос. — В: Иларион Макариополски, митрополит Търновски. С., 1925, 3-384 (отд. отп. С., 1925, 384 с.).
Радев, Ів. Митрополит Иларион Макариополски-Търновски. — В: Същият. История на Велико Търново. XVIII–XIX век. Велико Търново, 2000.