Єфросинія Опольська (1228/30 — 4 листопада 1292) — Сілезійська князівна, в першому шлюбі з 1257 р. за Казимиром I Куявським; в другому з 1275 за Мстивоєм II Померанським.
Донька Казимира I Опольського і його дружини Велеслави (Віоли).
Правнучка Великого князя Київського Мстислава І.
Біографія
Єфросинія була наймолодшою з чотирьох дітей. Вона мала двох братів і сестру: князів Мешка II, Володислава І і Вензеславу, яка стала черницею.
Перший шлюб Єфросинії був з її далеким родичем Казимиром I, князем Куявським. Подружжя одружилося 1257 року, коли Єфросинії було щонайменше двадцять дев'ять років.
Казимир уже мав двох синів від першого шлюбу з Констанцією Сілезійською:
- Лешек II Чорний (1240/42 — 30 вересня 1288).
- Земомисл Куявський (1241/45 — 29 жовтня / 24 грудня 1287).
Євфросинія і Казимир мали четверо дітей, трьох синів і одну доньку:
Згідно з літописами, Єфросинія бажала, щоб її сини успадкували владу й землі після свого батька, тому робила інтриги проти двох старших синів.
14 грудня 1267 р Казимир І помер, залишивши Єфросинію вдовою з чотирма маленькими дітьми . Вона деякий час була княгинею-регентом.
Під час регентства Єфросинії лицарі Тевтонського ордену та князь Болеслав Побожний намагались скористатись ситуацією та захопити землі Куявії.
Коли сини і пасинки стали повнолітніми й почали правити в князівстві, 1275 року Єфросинія вдруге одружився з князем Мстивоєм II Померанським.
Від першого шлюбу з Юдитою, донькою Дітриха I Веттіна, він мав двох доньок:
- Катерина (бл. 1250—1312), дружина Прибислава II Мекленбурга, князя Пархім-Річенберга
- Євфимія (бл. 1260—1317), дружина Адольфа V, графа Гольштейну
Після тринадцяти років бездітного шлюбу вони розлучилися 1288 р.
Євфросинія повернулася до Куявії і жила в Брест-Куявському, де померла 4 листопада 1292 року і була похована.
Родовід
Єфросинія Опольська веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.
Джерела
- Balzer O., Genealogia Piastów, J. Tęgowski, Kraków: Wydawnictwo Avalon, 2005, s. 522–526, ISBN 83-918497-0-8, OCLC 836274542.
- Jasiński K., Rodowód Piastów śląskich, wyd. II, Wydawnictwo Avalon, Kraków 2007, ISBN 978-83-60448-28-1, s. 513–515.
- Rymar E., Rodowód książąt pomorskich, Szczecin: Książnica Pomorska, 2005, s. 269–270, ISBN 83-87879-50-9, OCLC 69296056.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage