Після перемоги радянської влади в Якутії навчався в Якутському педагогічному технікумі, брав активну участь у зміцненні комсомольського осередку, у створенні і роботі літературно-громадських гуртків «Сайдыы» та «Кыьыл сулус»[4]. Протягом 1927—1929 років навчався в Іркутському робітфаку, потім у 1931—1932 роках у Іркутському і Якутському педагогічних інститутах[3].
Низку років працював інспектором шкіл, завідуючим районного відділу народної освіти, директором Якутського драматичного театру, завідуючим навчальною частиною, директором шкіл і вчителем. Член ВКП(б) з 1956 року. Був делегатом V-го Всесоюзного з'їзду письменників[1]. Помер 24 березня1983 року.
Творчість
Перша п'єса «Үлэһит түүлэ» / «Сон трудівника» була написана в 1923 році. Ним написано понад 20 п'єс, які в різні роки ставилися на сценахтеатрівЯкутської АРСР. Серед них:
«Эстибит эргэ, сандаарбыт санга» / «Старе і нове» (1927);
«Ини-бии» / «Брати» (1935, драма про події Громадянської війни, де головні герої, брати, опиняються на різних сторонах класових боїв);
«Хардыылар» / «Кроки» (про життя молоді в роки колгоспного будівництва);
«Өстөөхтөр» / «Вороги» (1938);
«Киирик кэргэннэрэ» / «Сім'я Кирика» (1939);
«Чуумпу кытыл» / «Тихий берег» (1954, комедія про відсталого від життя керівника, який вважає за краще жити по-старому, оточуючи себе улюбленцями і родичами);
«Лэкиэс» (1957, комедія про боротьбу з відсталістю і пережитками минулого в селі).
Відзнаки
Іменна бойова берданка № 44969 з 50-ю набоями (Якутський Центральний виконавчий комітет; за бездоганну службу в Якутському народному революційному загоні)[4];
