Єгипет був одним із засновників Руху неприєднання. Підготовча зустріч до Першої конференції ДН у Белграді відбулася в Каїрі між 5 і 12 червня 1961 року.[1] Спонсорами першої конференції ДН були президент ЄгиптуГамаль Абдель Насер і президент Югославії Йосип Броз Тіто, які надіслали спільного листа іншим лідерам під час двосторонньої зустрічі в Єгипті.[2] Каїр приймав Другу конференцію в жовтні 1964 року, в якій взяли участь сорок сім країн, тоді як єгипетський курорт Червоного моряШарм-ель-Шейх приймав П'ятнадцяту конференцію у 2009 році.[1] На час конференції в Шарм-еш-Шейху в діяльності руху брали участь 118 країн, деякі інші країни мали статус спостерігача.[3] У конференції 2009 року взяли участь 55 глав держав.[4] Офіційні єгипетські державні інституції розглядають рух як найширшу та найважливішу структуру для країн, що розвиваються, для координації своїх позицій з питань порядку денного Організації Об'єднаних Націй та спільних дій проти односторонньої політики.[5]
Після Кемп-Девідської угоди деякі арабські країни та Куба різко критикували Єгипет, а представники Іраку закликали призупинити членство Єгипту в РН.[8] Індія та Югославія принципово виступили проти цієї ініціативи, причому Югославія підкреслила своє невдоволення тим, що Єгипет не зміг забезпечити раніше арабську спільну позицію для переговорів у Кемп-Девіді.[8]
.jpg)