Європа — Демократія — Есперанто

Європа — Демократія — Есперанто (Eŭropo — Demokratio — Esperanto) або EDE — політичний рух[1], який бере участь в європейських виборах. Основа платформи руху — введення есперанто офіційною мовою ЄС з метою сприяння мовній єдності в союзі.

Як «Europe — Démocratie — Espéranto» рух вперше брав участь у виборах в Європейський парламент у 2004 році у Франції. Німецькій філії, «Europa — Demokratie — Esperanto», у зв'язку з пізнім стартом, не вдалося зібрати необхідні 4000 підписів для участі у виборах у Німеччині незважаючи на інтенсивні зусилля.

Основна мета руху це розвиток і поширення есперанто в ЄС. У середньостроковій перспективі, партія хоче введення есперанто в загальноєвропейських школах, а в довгостроковій — прийняття есперанто як офіційної мови ЄС. Для досягнення цих цілей, EDE прагне мати списки кандидатів у всіх країнах-членах ЄС[1]. На цей час, філії є тільки у Франції й Німеччині.

Платформа

Рух направлено на сприяння «істинної європейської міжнародної демократії». Головні принципи[2]:

  • Першим критерієм демократії є право висловлювати свої думки
  • Демократія забезпечує і розвиває кошти для мирних і конструктивних обговорень
  • Демократія гарантує повагу прав меншин
  • Повага прав людини

Результати виборів

Регіон 2004 год 2009 год
Лідер списку Голосів Відсоток Лідер списку Голосів Відсоток
Париж Georges Kersaudy 5.789 0,21 % Elisabeth Barbay 3.294 0,12 %
Схід B. Schmitt 5.336 0,24 % Fabien Tschudy 4.325 0,20 %
Захід Denis-Serge Clopeau 4.926 0,19 % Bert Schumann 4.215 0,17 %
Південний захід Thierry Saladin 3.687 0,15 % Raymond Faura 3.975 0,15 %
Південний схід Christian Garino 2.559 0,09 % Christian Garino 4.286 0,15 %
Центр J-P. Tonnieau 2.174 0,15 % Farhad Daneshmand 2.633 0,20 %
Північний Bertrand Hugon 788 0,03 % Jacques Borie 4.680 0,19 %
Заморський Jacques Etienne 1.537 0,44 %
Всього по Франції   25.259 0,15 % 28.945 0,17 %
Всього по Німеччині[3]     11.772 0,045 %

Примітки

  1. ↑ а б Oftaj demandoj. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 1 травня 2020.
  2. ↑ Nia programo. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 1 травня 2020.
  3. ↑ Endgültiges Ergebnis der Europawahl 2009 [Архівовано 2014-01-18 у Wayback Machine.]