PROFILPELAJAR.COM

Єврейське кладовище
Єврейське кладовище
Інформація про цвинтар
	51°29′52″ пн. ш. 31°16′24″ сх. д.H G O
Країна	Україна
Розташування	Чернігів
Відкрито	І пол. ХІХ ст. (вперше згадано:19 століття )
Статус	єврейський цвинтар
Конфесія	юдаїзм
Площа	4,3 гектар
Кількість поховань	невідомо
	Адреса: вул. Любецька
	Єврейське кладовище Єврейське кладовище (Чернігівська область)

Черні́гівське євре́йське кладови́ще (івр. בית קברות) — єврейське кладовище в Чернігові, розташоване за адресою вул. Любецька.

Один із найстаріших збережених некрополів та єдине суто конфесійне кладовище в місті.

Загальні відомості

Див. також: Цвинтарі Чернігова

Точна дата заснування некрополя невідома. З'явився у першій або другій чверті ХІХ ст. на спеціально купленій єврейською громадою землі, після утворення Петропавлівського кладовища. У основній масі єврейську громаду Чернігова становили хасиди та ашкеназі, лише 0,11% складали православні. Імовірно, що при кладовищі існував будинок для ритуального обмивання (принаймні, цього вимагала традиція).

Площа кладовища коливалася. За час ХХ ст. вона зросла майже вдвічі: від 2,5 га (1908) до 4,6 га (1953). Наразі територія Єврейського кладовища складає 4,3 га. При цьому, похованнями зайнято не більше 60% від усієї площі некрополя.

Основна маса надгробків першочасу існування некрополя знищена, найбільш ранні, що дійшли до сьогодення, відносяться до останньої чверті ХІХ ст. Значних руйнувань кладовище зазнало в роки Німецько-радянської війни.

У повоєнний час радянська влада розпочала новий виток антисемітизму, зокрема, в 1959 році було закрито останню діючу синагогу в місті та знято з обліку Чернігівську юдейську громаду з формулюванням «за систематическое грубое нарушение законодательства о религиозных культах» (рос.); 1961 року було проведено відповідну пропаганду в місцевій пресі, а 1968 року кладовище, що мало ще вдосталь вільної території під поховання, було примусово закрите. Останні точкові поховання зроблено в середині 1970-х.

На території Єврейського кладовища Чернігова можна побачити зразки надземних склепів та традиційних юдейських поховальних пам'яток — мацев. Більшість надгробків ХІХ – поч. ХХ ст. прикрашені епітафіями на івриті, двомовними — івритом та російською, або лише російською з використанням юдейської символіки: менора, гексаграма, тощо. Надгробки ХХ ст. практично всі означені російською.

Наразі кладовище доглядається членами чернігівської єврейської громади БЄФ «Хасде-Естер» та комунальними установами міста. Абсолютна більшість поховань у вкрай занедбаному стані.

Час до часу спостерігається вандалізм, імовірно, з боку ультраправих груп^[1]^[2].

Цікаві факти

Після звістки про поразку під Сталінградом у роки Німецько-радянської війни, в південно-східному куті кладовища нацистами був здійснений розстріл румунських солдат. Тоді ж війська вермахту танками поруйнували склепи і надгробки в центральній частині кладовища^[3].
У західному куті кладовища припускається існування братської могили воїнів, полеглих при визволенні Чернігова в вересні 1943 року^[4].
У роки окупації міста нацистами, побоюючись арештів та погромів під час здійснення поховань на своєму кладовищі, єврейська громада пробувала ховати своїх членів на Петропавлівському кладовищі. Проте антисеміти з числа пастви Російської православної церкви, вважаючи некрополь створеним виключно для своєї конфесії, почали проявляти нетерпимість відносно таких поховань. Показовим є випадок, коли могила юдея була осквернена, а труна з небіжчиком викинута й підпалена^[5].
Основним типом надгробка в юдеїв вважається мацева — вертикальна намогильна плита, прикрашена різьбленням та розлогою епітафією. Порядок прикраси мацеви суворо регламентувався, для чоловіків та жінок зображення були різні. Іноді ім'я померлого не вказувалося, лише рід занять. Найчастіше мацеви робили з каменю, проте існував й рідкісний варіант — плита з дерева. Така мацева, виготовлена з дуба, збереглася на Єврейському кладовищі (нині перебуває у єврейській общині Чернігова).

Напис на івриті (переклад):

Тут похований
Чоловік реб
Мойша син реба
Мордехай помер
16 тамуза [липень-серпень] 1890 року
Та буде його душа зав'язана у вузлі життя
Сендер нехай душа
Його буде освячена
З Могильова.

На думку дослідника В. Я. Руденка, в фінальній частині епітафії, найімовірніше, вказано ім'я майстра, що вирізьбив мацеву — Сендер (Олександр) з міста Могильова^[6].

Деякі особи, поховані на Єврейському кладовищі

Прізвище, ім'я, по батькові	Короткі відомості про особу	Роки життя	Примітка
Гольденберг Борис Маркович	Засновник Чернігівської фабрики лозоплетіння.	1888–1968	Надгробок встановлено за кошти меценатів
Давидов Давид Ісайович	Режисер та актор Київського театру юного глядача. Страчений нацистами в період окупації міста.
Данюшевський Йосип Абрамович	Лікар, син гласного міської думи, купця А. Данюшевського, дід Ф. А. Коцюбинського.	†1909
Казанов Лейба	Вчитель. Вбитий антисемітами.	†4 жовтня (21 вересня) 1902
Калія Розалія Аронівна	Лікар.	1905–1975	Надгробок пошкоджено вандалами 2018
Кесельман-Замдборг Рива Юріївна	Заслужений лікар УРСР.	1930–1974
Красильщиков Борис Соломонович	Член Чернігівської міської управи, гласний міської думи семи скликань.	†1 жовтня (19 вересня) 1893
Метрик Мойсей Бенціонович	Купець. Родини Метриків та Данюшевських володіли одним із найбільших універмагів міста «Торговля Метрикъ-Данюшевской», що розташовувався на Красній площі Чернігова.	†1 грудня 1909
Муринсон Мойсей Соломонович	Радянською пропагандою змальовувався, як революціонер-більшовик. У дійсності — дрібний злодій. Помилково викрав на чернігівській залізничній станції наповнену марксистськими прокламаціями валізу, з якою був затриманий і звинувачений у більшовизмі. Страчений гетьманцями.	†1 листопада 1918	Надгробок спроектований архітектором В. Павленком у 1970-х
Ніцберг Яків Абрамович	Комісар червоногвардійського загону, що захопив місто у 1919 році. Вбитий офіцером Російської імператорської армії (за іншими даними — студентом) Олександром Панченком (за це більшовики розстріляли матір, батька, двох братів Панченка, а також їх прислугу — гувернантку та її племінницю; братову дружину та ще 26 осіб врятували війська генерала Денікіна).	†24 квітня 1919
Туровський Нохім Абрамович	Син купця А. Я. Туровського, 25-ти років. Учасник Єврейської самооборони. Вбитий антисемітами під час жовтневої маніфестації, викликаної оприлюдненням 2 листопада (20 жовтня) «Правительственного сообщения» — уточнення до Маніфесту 17 жовтня 1905.	†5 листопада (23 жовтня) 1905
Шильман Йоахим (Ноха) Львович	Уповноважений Всеукраїнського ревкому, голова Чернігівського підпільного ревкому. Страчений гетьманцями.	†1 листопада 1918	Надгробок спроектований архітектором В. Павленком у 1970-х

Примітки

↑ Поиск и уход за захоронениями России и СНГ. pomnim.pro. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
↑ Вандалы разгромили еврейское кладбище в Чернигове. 24 травня 2007. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
↑ За спогадами члена УТОПІК, чернігівського краєзнавця В. Ф. Косовця (підтверджено відомостями, зібраними А. Шульманом).
↑ За спогадами старожилів — „під старою грушею“.
↑ Зі спогадів Н. П. Сльозної, що в роки війни мешкала неподалік кладовища (інформація С. Бойченко).
↑ Руденок В. Новое о надгробных еврейских памятниках Чернигова / В. Руденок // Евреи Левобережной Украины. История и культура: Материалы ІІІ-го Международного научного семинара. — Чернигов, 2006. — С. 91-93