PROFILPELAJAR.COM

*Willow*
Willow
Сингл Тейлор Свіфт ; з альбому Evermore
Випущений	11 грудня 2020
Жанр	Камерний фолк
Мова	англійська
Автор пісні	Тейлор Свіфт; Аарон Десснер;
Тривалість	3:34
Лейбл	Republic Records
Продюсер	Аарон Десснер
Музичне відео
	«Willow» на YouTube

«Willow» (укр. "верба") — пісня американської співачки Тейлор Свіфт, лід-сингл її дев’ятого студійного альбому «Evermore».^[1] Прем’єра треку й відеокліпу відбулася 11 грудня 2020 року на лейблі «Republic Records».^[2] Пісня дебютувала на вершині багатьох музичних чартів у світі, зокрема «Billboard Hot 100».

Історія та реліз

Реліз «Willow», одночасно з альбомом «Evermore»,^[1] став другим релізом-сюрпризом Тейлор Свіфт після альбому «Folklore»^[3] І синглу «Cardigan». Як і над попереднім проєктом, співачка працювала разом з продюсером Аароном Десснером дистанційно у зв’язку з пандемією коронавірусної хвороби.

Десснер програмував трек і відповідав за ударні, перкусію, клавішні, синтезатори, фортепіано та гітари (електрична, бас-гітара, акустична гітара). Над оркеструванням працював брат Аарона, Брайс Десснер. Продюсери мимохідь розробили інструментальний трек і відправили його Свіфт. За годину співачка надіслала повністю завершену пісню (з вокалом).

Незабаром після випуску оригінальної пісні «Willow», Тейлор Свіфт випустила альтернативні версії треку:

Willow [Dancing witch version (Elvira remix)]^[4] — 13 грудня 2020 року
Willow (Lonely witch version)^[5] — 15 грудня 2020 року
Willow (Moonlit witch version)^[6] — 16 грудня 2020 року

Композиція

Жанрова характеристика «Willow» — камерний фолк, інді-фолк із ритмом хіп-хопу, що нагадує альбом Свіфт «Reputation» (2017). Вона побудована на основі використання дзвіночків, драм-машини, віолончелі, валторни, електрогітари, скрипки, флейти та оркестрування, вирізняється своїм «бездиханним» приспівом. Темп пісні — 84 удари за хвилину, тональність — мі-мінор, вокальний діапазон — від Е3 до B5. Форма композиції — куплет-приспів у послідовності акордів Em-D-Em-D-Em-D-C.

Лірично «Willow» — це пісня про кохання, яка виражає теми надії. Тейлор Свіфт описує трек так:

« "Willow" про інтригу, пристрасть і труднощі, які приносить бажання й любов до когось. На мою думку, це звучить як чаклування любовного привороту.^[7] » — Свіфт, для журналу «American Songwriter»

Відеокліп

Прем’єра супровідного відеокліпу відбулася одночасно із релізом «Willow» та «Evermore». Режисером відео стала сама Тейлор Свіфт (це її третя режисерська робота після кліпів на пісні «Cardigan» і «The Man»). Сюжет розпочинається як продовження «Cardigan» та описує переживання й тугу за кимось, життєві випробування та повороти долі на шляху до коханої людини. Клер Шаффер і Алтеа Легаспі у статті для «Rolling Stone» схарактеризували відео як повернення до знайомих сцен із минулого Свіфт^[8].

Станом на березень 2024 року музичне відео мало 140 мільйонів переглядів на відеохостингу YouTube.

Визнання

Відгуки

Патрік Райан із «USA Today» назвав «Willow» безумовним ліричним лідером на «Evermore»^[9]. У своєму огляді альбому в газеті «The New York Times» Джон Парелес відзначив інструментальні партії пісні з «вдало переплетеними гітарними звуками» й назвав її одною з кількох блискавичних композицій альбому^[10]. Кріс Віллман, критик з журналу «Variety», написав, що «Willow» відображає душевний стан Тейлор Свіфт, і назвав її двоюрідною сестрою «Invisible string» та «Peace», пісень з восьмого студійного альбому співачки «Folklore»^[11]. Журнал «Rolling Stone» назвав трек одним з найкращих спільних поппроєктів 2020 року, високо оцінивши роботу Свіфт і продюсера Аарона Десснера^[12].

Комерційний успіх

У США «Willow» одразу ж очолила чарт «Billboard Hot 100». Це третій дебют з вершини чарту й сьомий трек №1 у кар’єрі Тейлор Свіфт. Так, співачка стала першим виконавцем в історії, чиї альбоми та сингли двічі й одночасно дебютували з вершини відповідних чартів — альбом «Evermore» очолив чарт «Billboard 200» того ж тижня. Вперше Свіфт цього досягла з альбомом «Folklore» і синглом «Cardigan» 8 серпня 2020 року. Подібні ситуації склалися у багатьох інших чартах у світі, зокрема в чартах Австралії та Великої Британії.

Чарти


Чарт (2020-2021)	Найвища позиція
Австралія (ARIA)	1
Австрія (Ö3 Austria Top 40)	30
Бельгія / Фландрія (Ultratop 50)	40
Бельгія / Валлонія (Ultratip)	2
Канада (Billboard Canadian Hot 100)	1
Чехія (Singles Digitál Top 100)	54
Європа (Billboard Euro Digital Songs)	7
Франція (SNEP)	111
Світ (Billboard Global 200)	2
Угорщина (Single Top 40)	20
Ірландія (IRMA)	3
Італія (FIMI)	70
Нідерланди (Dutch Top 40)	30
Нідерланди (Single Top 100)	53
Нова Зеландія (Recorded Music NZ)	3
Португалія (AFP)	20
Швеція (Sverigetopplistan)	73
Швейцарія (Schweizer Hitparade)	21
Велика Британія (UK Singles Chart)	3
США (Billboard Hot 100)	1
США (Billboard Adult Contemporary)	12
США (Billboard Adult Top 40)	12
США (Billboard Mainstream Top 40)	21
США (Billboard Hot Rock Songs)	1

Продюсерська команда

За даними YouTube [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.].

Пісня

Тейлор Свіфт — основний вокал, автор
Аарон Десснер — автор, продюсер, програмування драм-машини, перкусія, клавішні, синтезатор, фортепіано, електрогітара, бас-гітара, акустична гітара
Джонатан Лоу — запис вокалу, мікшування
Брайс Десснер — оркестрування
Ґреґ Калбі, Стів Феллон — мастеринг
Джеймс Макалістер — синтезатори, програмування драм-машини
Брайан Девендорф — перкусія, програмування драм-машини
Юкі Нумата Резнік — скрипка
Джош Кауфман — електрогітара
Кларіс Йенсен — віолончель
Джейсон Тройтинг — дзвоники
Алекс Суп — флейта
СіДжи Камарієрі — валторна
Томас Бартлетт — клавішні, синтезатори
Бенджамін Ланц — синтезатор

Відеокліп

Тейлор Свіфт — режисер
Родріґо Пріето — оператор-постановник
Джил Хардін — продюсер
Чанслер Хейнс — редактор
Етан Тобман — художник-постановник
Реджина Фернандес — художник-постановник
Джозеф Касселл — стиліст
Саншайн Мадсен — стиліст
"Ingenuity Studios^[13]" — візуальні ефекти
Ґрант Міллер — візуальні ефекти
Девід Лебенсфельд — візуальні ефекти
Джумана Шехін — візуальні ефекти
Ребекка Скіннер — виконавчий продюсер
Кеті Палмер — копродюсер

Примітки

↑ ^а ^б Слухати "Evermore". YouTube. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
↑ Republic Records — офіційний сайт. Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
↑ Слухати "Folklore". YouTube. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
↑ Taylor Swift - willow - dancing witch version (Elvira remix). YouTube. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 25 березня 2021.
↑ Taylor Swift - willow (lonely witch version) - music video behind the scenes. YouTube. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
↑ Taylor Swift - willow (moonlit witch version). YouTube. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 25 березня 2021.
↑ Taylor Swift 'evermore' Is Ready For Your Record Player, Radio Play Be Damned - American Songwriter. American Songwriter (амер.). 11 грудня 2020. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 25 березня 2021.
↑ Legaspi, Claire Shaffer,Althea; Shaffer, Claire; Legaspi, Althea (11 грудня 2020). Taylor Swift Drops 'Willow' Video From New Album 'Evermore'. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 25 березня 2021.
↑ Ryan, Patrick. Taylor Swift's 'Evermore' review: Pop star returns to the woods for a spellbinding 'Folklore' companion. USA TODAY (амер.). Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 25 березня 2021.
↑ Pareles, Jon (11 грудня 2020). ‘Evermore,’ Taylor Swift’s ‘Folklore’ Sequel, Is a Journey Deeper Inward. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 25 березня 2021.
↑ Willman, Chris; Willman, Chris (11 грудня 2020). Taylor Swift Has Her Second Great Album of 2020 With ‘Evermore’: Album Review. Variety (амер.). Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 25 березня 2021.
↑ Spanos, Emily Blake,Rosalie Cabison,Tim Chan,Jon Dolan,Jon Freeman,Dewayne Gage,Samantha Hissong,Ethan Millman,Isabela Raygoza,Brittany; Blake, Emily; Cabison, Rosalie; Chan, Tim; Dolan, Jon; Freeman, Jon; Gage, Dewayne; Hissong, Samantha; Millman, Ethan (15 грудня 2020). Year in Review: The Best Pop Collaborations of 2020. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 25 березня 2021.
↑ Ingenuity Studios — офіційний сайт. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 25 березня 2021.