Орден запровадив 22 червня 1792 року король Станіслав Авґуст Понятовський — після розгрому російських військ у битві під Жилинцями (нині село Шепетівського району Хмельницької області), а вже 25 червня в Острозі відбулося нагородження 15 офіцерів і солдатів, які відзначилися в битві.
Орден мав два класи:
Золота медаль — для генералів та офіцерів;
Срібна медаль — для унтер-офіцерів та солдатів.
Ймовірно, в кінці серпня — початку вересня 1792 року, коли князь Юзеф Понятовський повернувся до Варшави, був створений статут ордена, заснований на статуті австрійського Військового ордена Марії-Терезії, а форма ордена була змінена з зірки на хрест. Орден був розділений на п'ять класів, які збереглися до наших днів:
Орден скасував російський цар (і водночас монарх Польського Королівства) Микола I після придушення польського повстання 1831 року.
Відзнаку поновив уряд незалежної Польщі 1919 року.
Орден має 5 ступенів:
Великий Хрест (з зіркою)
Командорський Хрест
Кавалерський Хрест
Золотий Хрест
Срібний Хрест
Під час другої світової війни орденом Virtuti Militari також були нагороджені командувачі союзницьких військ, які сприяли визволенню Польщі з-під німецької окупації.
10 липня 1990 року президент Польщі Войцех Ярузельський скасував постанову Державної ради ПНР від 21 липня 1974 року про нагородження Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва великим хрестом ордена Військового доблесті.
2 серпня 1995 року президент Польщі Лех Валенса скасував постанову Крайової Ради Народової від 24 квітня 1946 року про нагородження майбутнього голови КДБ Івана Сєрова золотим хрестом ордена Military Virtue.
26 липня 2006 року президент Польщі Лех Качинський скасував наказ головнокомандувача Народного Війська Польського від 3 серпня 1945 року про нагородження майора Головного управління інформації Війська Польського Вінцента Романовського срібним хрестом ордена Virtuti Militari.
Примітки
↑В період 2-ї Речі Посполитої планки, згідно зі статутом, не аикористовувались, слід було носити сам орден Virtuti Militari