VFTS 352

VFTS 352
Зображення
Маса 3,4041483E+26 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
У межах природно-географічного об'єкта NGC 2070 Редагувати інформацію у Вікіданих
Каталожний код 2MASS J05382845-691119, 2MASS J05382845-6911191[1], OGLE LMC-ECL-36504[1], OGLE LMC553.25.024137[1], OGLE BRIGHT-LMC-ECL-9[1], IRSF J05382846-6911192[1] і Gaia DR2 4657678216202797440[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Першовідкривач або винахідник Обсерваторія Паранал Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата відкриття (винаходу) жовтень 2015 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сузір'я Золота Риба Редагувати інформацію у Вікіданих
Відстань від Землі 150 000 світловий рік Редагувати інформацію у Вікіданих
Паралакс 0,027 ± 0,0304 кутова мілісекунда[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Власний рух за схиленням 0,815 ± 0,071 кутова мілісекунда на рік[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Власний рух за прямим піднесенням 1,816 ± 0,054 кутова мілісекунда на рік[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Радіальна швидкість 370,2 ± 5,7 км/с[3], 192,4 ± 32,8 км/с[3], 252,5 ± 26,6 км/с[3], −5,6 ± 7,1 км/с[3], 32,9 ± 5,9 км/с[3] і 49,2 ± 7,6 км/с[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Спектральний клас O4.5V / O5.5V[4], 5 V(n)((fc)):z: + O5.5 V(n)((fc)):z:[5] і O4.5V(n)((fc)):z:+O5.5V(n)((fc)):z:[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Видима зоряна величина 14,485 ± 0,105[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Епоха J2000.0[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Пряме піднесення 1,476872577713 радіан[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Схилення −1 радіан[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Оцінка віку об'єкта 1 мільйон років Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: VFTS 352 у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

VFTS 352 — це тісна подвійна зоряна система, розташована на відстані 160 000 світлових років (49 000 парсек) від Сонця в туманності Тарантул (відомою також під назвою NGC 2070), яка є частиною Великої Магелланової Хмари[7]. Це наймасивніша і найстаріша, судячи зі спектра, надконтактна зоряна система з відомих[8].

Загальні характеристики

Відкриття цієї подвійної зоряної системи типу O стало результатом роботи «Дуже великого телескопа» Європейської південної обсерваторії[9]; її опис був опублікований 13 жовтня 2015 року[8]. VFTS 352 складається з двох надзвичайно гарячих (із температурою поверхні 40 000 °C) яскравих і масивних зір майже однакового розміру, які роблять оберт одна навколо одної трохи більше ніж за одну добу. Зорі знаходяться настільки близько одна до одної, що їхні поверхні перетинаються[9]. Їхні центри розташовані на відстані лише 12 млн км один від одного.

Екстремальні зорі на кшталт компонентів VFTS 352 вважаються основними «виробниками» таких хімічних елементів, як-от оксиген[9].

Майбутнє системи

Майбутнє системи VFTS 352 наразі невизначене. Є два можливі сценарії. Якщо дві зорі зіллються, утвориться зоря з надзвичайно швидким обертанням, і якщо ця зоря продовжуватиме обертатися дуже швидко, імовірно, її «життя» закінчиться тривалим гамма-сплеском. За другим гіпотетичним сценарієм[10], наприкінці свого існування обидва компоненти вибухнуть як супернові, утворивши подвійну систему близько розташованих чорних дір, а згодом під час злиття цих двох чорних дір може утворитися гравітаційна хвиля[8].

Галерея

  • У майбутньому подвійна зоря VFTS 352 може перетворитися або на одну величезну зорю-гіганта, або на подвійну чорну діру[11].
    У майбутньому подвійна зоря VFTS 352 може перетворитися або на одну величезну зорю-гіганта, або на подвійну чорну діру[11].
  • На цьому зображенні подано частину регіону надзвичайно активного утворення зір, розташованого навколо туманності Тарантул у Великій Магеллановій Хмарі, у якій знаходиться об’єкт VFTS 352.
    На цьому зображенні подано частину регіону надзвичайно активного утворення зір, розташованого навколо туманності Тарантул у Великій Магеллановій Хмарі, у якій знаходиться об’єкт VFTS 352.

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б в г д е SIMBAD Astronomical Database
  2. ↑ а б в г д е Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
  3. ↑ а б в г д е V. Hénault-Brunet, M. Gieles, H. Sana et al. The VLT-FLAMES Tarantula Survey. VIII. Multiplicity properties of the O-type star population // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2013. — Vol. 550. — P. 107–107. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201219621 — arXiv:1209.4638
  4. ↑ http://simbad.u-strasbg.fr/simbad/sim-id?protocol=html&Ident=VFTS+352
  5. ↑ а б H. Sana, S. Simón-Díaz, Koter A. d. The VLT-FLAMES Tarantula Survey. XIV. The O-type stellar content of 30 Doradus // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2014. — Vol. 564. — P. 40–40. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201323082 — arXiv:1402.6969
  6. ↑ Udalski A., Gieren W., Wyrzykowski L. Variable stars from the OGLE-III Shallow Survey in the Large Magellanic Cloud // Acta Astron. / M. Kubiak — Copernicus Foundation for Polish Astronomy, 2013. — Vol. 63. — P. 159–179. — ISSN 0001-5237
  7. ↑ Final Kiss of Two Stars Heading for Catastrophe. EPB. 15 жовтня 2015. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 17 жовтня 2015. 
  8. ↑ а б в Almeida, L. A.; Sana, H.; de Mink, S. E. та ін. (13 жовтня 2015). DISCOVERY OF THE MASSIVE OVERCONTACT BINARY VFTS 352: EVIDENCE FOR ENHANCED INTERNAL MIXING. The Astrophysical Journal. 812 (2). Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 21 жовтня 2015.  {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |last4= (довідка)
  9. ↑ а б в Final kiss of two stars heading for catastrophe. Astronomy Now. 21 жовтня 2015. Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015. 
  10. ↑ Reilly, Rachel (21 жовтня 2015). The kiss of Death: Hottest and largest ever double star system discovered - and it could be about to form a black hole. Daily Mail. UK. Архів оригіналу за 21 жовтня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015. 
  11. ↑ Final Kiss of Two Stars Heading for Catastrophe. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 22 жовтня 2015.