U-140 (1940)

U-140
U 140
Однотипний з U-140 підводний човен U-2
Верф Deutsche Werke, Кіль
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Порт приписки Кіль, Берген, Готенгафен
Замовлення 25 вересня 1939
Закладений 16 листопада 1939
Спуск на воду 28 червня 1940
Введений до складу флоту 7 серпня 1940
На службі 1940—1945
Загибель 5 травня 1945 року затоплений екіпажем у порту міста Вільгельмсгафен
Сучасний статус розібраний на брухт
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
* Конвой HX 90
Кампанія на Балтійському морі
Проєкт
Тип ПЧ торпедний прибережний підводний човен
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 12,7 вузлів
Швидкість (підводна) 7,4 вузлів
Робоча глибина занурення 80 м
Гранична глибина занурення 150 м
Автономність плавання 56 миль (104 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
5650 миль (10460 км) на швидкості 8вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 25 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 43,97 м
Ширина корпусу найб. 4,916 м
Висота 8,1 м
Середня осадка (по КВЛ) 3,93 м
Водотоннажність надводна 314 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MWM RS 127 S, 2 електродвигуни SSW PG VV 322/36
Гвинти 2
Потужність 2 × 510 к.с. (дизелі)
2 × 370 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння 		3 носових ТА. 5 торпед або 12 TMA чи 18 TMB
ППО 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30/38/Flakvierling
Історія служби
У складі 1-ша флотилія ПЧ
22-га флотилія ПЧ
31-ша флотилія ПЧ
Командувачі Oblt. Ганс-Петер Гінш
Oblt. Ганс-Юрген Гелльрігель
KptLt. Клаус Попп
Oblt. Альбрехт Маркерт
Oblt. Герберт Цейсслер
Oblt. Вольфганг Шерфлінг
Операції 3 походи
Перемоги 3 судна (12 410 GRT) та один військовий корабель (206 тонн) затоплені
U-140 (1940). Карта розташування: Німеччина
U-140
U-140
Район затоплення U-140

U-140 — німецький прибережний підводний човен типу IID, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 16 листопада 1939 року на верфі № 269 компанії Deutsche Werke у Кілі, спущений на воду 28 червня 1940 року. 7 серпня 1940 року корабель увійшов до складу 1-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. 5 травня 1945 року затоплений екіпажем у порту міста Вільгельмсгафен.

Історія служби

U-140 належав до німецьких малих так званих прибережних підводних човнів типу IID, однієї з модифікацій типу субмарин Третього Рейху. Службу розпочав у складі 1-ї навчальної флотилії ПЧ, 1 грудня 1940 року перейшов до бойового складу цієї флотилії. 1 січня 1941 року продовжив службу в лавах 22-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне (школа підводників), а 1 квітня 1945 року переведений до 31-ї флотилії ПЧ. З листопада 1940 до липня 1941 року підводний човен здійснив три бойових походи в Атлантичний океан та Балтійське море під час яких потопив три судна (12 410 GRT) та один військовий корабель (206 тонн)[2].

Командири

Перелік уражених U-140 суден у бойових походах

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
№ Дата Командир ПЧ Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (20.11—17.12.1940, 28 діб; Кіль—Берген)[3]
1 3 грудня 1940 Oblt. Ганс-Петер Гінш Victoria City[4] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 4 739 сталь Конвой HX 90 потоплено
55°27′ пн. ш. 08°45′ зх. д. / 55.450° пн. ш. 8.750° зх. д. / 55.450; -8.750 (Victoria City) 		43 (усі загинули)
2 8 грудня 1940 Penang[5] вітрильне судно Фінляндія Фінляндія 2 019 3250 тонн зерна потоплено
55°25′ пн. ш. 10°15′ зх. д. / 55.417° пн. ш. 10.250° зх. д. / 55.417; -10.250 (Penang) 		18 (усі загинули)
3 8 грудня 1940 Ashcrest[6] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 5 652 сталь Конвой SC 13 потоплено
55°12′ пн. ш. 10°20′ зх. д. / 55.200° пн. ш. 10.333° зх. д. / 55.200; -10.333 (Ashcrest) 		38 (усі загинули)
Третій похід (07.07—24.07.1941, 18 діб; Готенгафен—Готенгафен)
4 21 липня 1941 Oblt. Ганс-Юрген Гелльрігель М-94[7] підводний човен  Військово-морський флот СРСР 206 потоплений
58°51′ пн. ш. 22°02′ сх. д. / 58.850° пн. ш. 22.033° сх. д. / 58.850; 22.033 (M-94) 		19 офіцерів та матросів (8 загинуло та 11 вижили) підводний човен типу «Малютка»

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. ↑ U-140. uboat.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2021.(англ.)
  2. ↑ а б Ships hit by U-140. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
  3. ↑ Patrols by U-140. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
  4. ↑ Victoria City. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
  5. ↑ Penang. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
  6. ↑ Ashcrest. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 9 травня 2022.
  7. ↑ M-94. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 9 травня 2022.

Джерела

  • U-140. на uboat.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 9 травня 2022. (англ.)

Література

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання