PROFILPELAJAR.COM

	Spolia opima
Нагородження
Нагороджені:
Черговість
	Spolia opima у Вікісховищі

Spolia opima («споліа опіма», з лат. — «багата здобич») — особливо почесний трофей, принесений в дар Юпітеру Феретрійскому полководцем, який отримав право на тріумф.

Такий дар міг піднести командувач військом (цар або консул), що особисто вбив в поєдинку ворожого полководця і зняв з нього обладунки та зброю, які й приносилися в дар Юпітеру. Незважаючи на те, що римляни визнавали і виставляли і інші види трофеїв — наприклад, штандарти і носи ворожих кораблів — spolia opima вважався найбільш почесним трофеєм і приносив величезну славу особі, котра його завоювала.

Таких випадків в історії Риму було лише три^[1]^[2]:

Ромул переміг ценінського царя Акрона^[3];
Військовий трибун з консульською владою Авл Корнелій Косс в 437 році до н. е. переміг Ларса Толумнія, царя міста Вейї^[4];
Консул Марк Клавдій Марцелл в 222 році до н. е. переміг царя племені інсубрів^[en] Віридомара^[5]^[6].

Четвертим мав стати проконсул Марк Ліциній Красс, який убив в 29 році до н. е. в бою царя бастарнів Дельдона, але Октавіан Август, який боявся, що така велика слава зробить Красса небезпечним суперником, під надуманими приводами заборонив йому присвячувати обладунки^[7].

На думку античних авторів, ще три воєначальника зробили подібні подвиги, вбивши в поєдинках ворожих вождів^[8]^[9]:

Тит Манлій Торкват в 361 році до н. е. вбив знатного гала в поєдинку на мосту через річку Аніен^[pl]^[10]^[11];
Військовий трибун Марк Валерій Корв в 349 році до н. е. вбив вождя племені сенонів в ході війни в Помптинській області^[pl]^[12]^[13];
Військовий трибун Публій Корнелій Сципіон Еміліан в 151 році до н. е. в Іспанії при облозі міста Інтеркатіі (сучасне Вільянуева-дель-Кампо) вбив ворожого вождя ваккеїв^[14]^[15].

Однак всі вони воювали під командуванням інших полководців, а тому не мали права присвятити храму Юпітера Феретрія^[it] ворожі обладунки^[8]. До того ж щодо перших двох випадків у стародавніх авторів немає єдності: Валерій Максім і Авл Геллій називають супротивників римлян вождями, а Тит Лівій — просто видатними воїнами. У якому ранзі був Тит Манлій Торкват, римські автори не повідомляють.