«Sight & Sound» (укр. «Вигляд і звучання»)[2] — щомісячний британський журнал про кіно, який видається з 1932 року, з 1934 — за підтримки Британського інституту кінематографії. До 1991 року, виходив один раз на квартал.
«Sight & Sound» зазвичай оприлюднює рецензії на всі фільми, що виходять у Великій Британії, із зазначенням повного складу знімальної групи. Напередодні великих прем'єр друкують розгорнуті інтерв'ю з режисерами та акторами.
Опитування
Журнал, раніше за своїх суперників (на зразок французького «Positif»), став поширювати списки найбільших фільмів «усіх часів», які оновлюються кожне десятиліття. Списки складаються за підсумками опитування професіоналів у галузі кіно з усього світу. Попри те, що після «Sight & Sound», такі переліки стали складати й інші видання, список Sight & Sound, як і раніше, зберігає свою поважність. За словами Роджера Еберта, серед усіх рейтингів це єдиний, який кінопрофесіонали сприймають серйозно[3].
За наслідками опитування 1952 року, найбільшими фільмами були названі: «Викрадачі велосипедів», «Золота лихоманка» та «Вогні великого міста». Через 10 років перше місце посів «Громадянин Кейн», який зберігав першість протягом півстоліття. За ним довгий час йшли «Правила гри» Жана Ренуара — «найвеличніший» із фільмів, знятих у Європі. За підсумками опитування 2012 року, в якому взяли участь 846 кінокритиків, «Громадянина Кейна» вперше обійшов гічкоківський трилер «Запаморочення»[4]. З 358 опитаних 2012 року режисерів, більшість назвала найкращим, фільм Ясудзіро Одзу «Токійська повість»[5].
«Режисерський» рейтинг фільмів 2012 року[6]
Рейтинг документальних фільмів
Влітку 2014 року, було вперше проведено опитування для складання рейтингу документальних фільмів. Найкращим документальним фільмом усіх часів було названо «Людину з кіноапаратом» одесита Дзиґи Вертова, де здебільшого показано життя України часів НЕП-у[7].
Примітки
.svg)
.svg){kind=small}
