Вперше автомобіль представили на Паризькому автосалоні у 1924 р. як наступника моделям KJ та МТ. Комплектувався 4-циліндровим двигуном робочим об'ємом 951 см. куб. і по суті є подовженою версією МТ (з довшою на 200 мм колісною базою) з додатковими гальмівними механізмами на передніх колесах.[2]
Зовнішній вигляд був дуже простим та характерним сімейству. Того часу на «Рено» радіатор розташовували позаду двигуна, що відображалось у характерних «зябрах» на боковинах капоту.
Автомобіль розвивав максимальну швидкість у 60 км/год. Загалом було продано близько 150 тис. авт. У 1929 р. з'явився Renault NN2, більший та важчий.
Модель змінила Renault Monasix, хоч остання була більшою та комплектувалась 6-циліндровим двигуном (невеликим по робочому об'єму). Тільки у 1937 р. виробник ввів заміну моделі класу 6 CV — Juvaquatre.