Private Dancer

Private Dancer
Студійний альбом
ВиконавецьТіна Тернер
Дата випуску29 травня 1984
Записаний1983-1984 (Farmyard, Mayfair, Wessex, Good Earth, Abbey Road, CBS (Лондон, Велика Британія))
Жанр
Тривалість44:02
Моваанглійська
ЛейблCapitol Records
ПродюсерТеррі Бріттен, Джон С. Картер, Леон «Ндугу» Чанклер, Вілтон Фелдер, Руперт Гайн, Джо Семпл, Грег Волш, Мартін Вейр
Хронологія Тіна Тернер
Попередній
←
 Love Explosion
(1979)
Break Every Rule
(1986)
Наступний
→
Сингли з Private Dancer
  1. «Let's Stay Together»
    Випущений: 7 листопада, 1983 (UK)[2]
  2. «Help!»
    Випущений: 13 лютого, 1984 (UK)[3]
  3. «What's Love Got to Do with It»
    Випущений: Травень, 1984
  4. «Better Be Good to Me»
    Випущений: Вересень, 1984
  5. «Private Dancer»
    Випущений: Жовтень, 1984 (EU)[4]
  6. «I Can't Stand the Rain»
    Випущений: Лютий, 1985 (UK)
  7. «Show Some Respect»
    Випущений: Квітень, 1985 (US)

«Private Dancer» — п'ятий сольний студійний альбом американської співачки Тіни Тернер, випущений 29 травня 1984 року лейблом «Capitol Records». Він став її першим альбомом, випущеним на цьому лейблі. Після кількох років складнощів у сольній кар'єри, що сталися після розлучення з Айком Тернером, «Private Dancer» допоміг Тернер стати конкурентноспроможною сольною зіркою, а також однією з найбільш затребуваних кросовер-виконавців в індустрії звукозапису. Альбом здобув світовий комерційний успіх, отримавши мультиплатинові сертифікації, і до сьогодні залишається найбільш продаваним альбомом Тернер у Північній Америці.

У 2020 році альбом був відібраний Бібліотекою Конгресу США для збереження в Національному реєстрі звукозаписів[en] як такий, що має «культурне, історичне або естетичне значення»[5].

Передумови та виробництво

A&R[en]-менеджер Джон Картер з «Capitol Records» вважається одним з тих, хто у 1980-х роках перезапустив кар'єру Тіни Тернер. У 1983 році, незважаючи на протидію з боку «Capitol», він підписав з нею контракт і спродюсував її перший альбом для лейблу, «Private Dancer»[6]. Запис альбому проходив під наглядом чотирьох різних продюсерських команд на кількох студіях в Англії, у тому числі у Руперта Гайна та Мартіна Вейра з британського гурту «Heaven 17[en]»[7]. Пісні альбому є радикальним відходом від ритм-енд-блюзового звучання, яке було присутнє у творчості Тернер під час виступів із її колишнім чоловіком Айком Тернером, вони являють собою суміш аптемпо та балад, натхненних жанрами поп та рок; в них також присутні елементи смуз-джазу та сучасного ритм-енд-блюзу.

Продюсером пісні «Let's Stay Together[en]» виступив Мартін Вейр. Террі Бріттен спродюсував пісню в стилі регі «What's Love Got To Do With It». Руперт Гайн спродюсував «Better Be Good to Me», яку написали Голлі Найт, Майк Чепмен і Нікі Чінн, а також більшість інших пісень. Джон Картер спродюсував пісню «Private Dancer[en]», яка була написана Марком Нопфлером і містила гітарне соло Джеффа Бека. «Help![en]» була записана разом з гуртом «The Crusaders[en]».

Реліз і промоція

У 1997 році «EMI», материнський лейбл «Capitol Records», випустив цифрове ремастоване ювілейне видання альбому «Private Dancer» на CD. Ця версія включає чотири додаткові демо-треки, записані наприкінці 1983-го та на початку 1984 років з продюсером Джоном Картером, які вперше вийшли як «Б-сторони» до деяких синглів «Private Dancer», а також три розширені ремікси для 12-дюймових платівок.

У 2015 році «Parlophone Records», який є підрозділом компанії «Warner Music Group», що на сьогодні володіє правами на альбом, випустив його 30-те ювілейне видання[8].

Просування

З 8 лютого по 28 грудня 1985 року проходило турне на підтримку альбому, що складалося зі 177 концертів. Воно мало назву «Private Dancer Tour[en]» і складалося з 60 концертів у Європі, 105 у Північній Америці, 10 в Австралії та 2 у Японії. На концертах у Північній Америці на розігріві виступали Гленн Фрай та Mr. Mister[en]. Крім пісень альбому, Тернер виконала хіти часів дуету «Ike & Tina Turner», такі як «River Deep — Mountain High[en]», «Nutbush City Limits[en]» і «Proud Mary[en]»[9].

Оцінки критиків

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 4.5/5 зірок[10]
American Songwriter 5/5 зірок[11]
Christgau's Record Guide A−[12]
Goldmine 4/5 зірок[13]
Los Angeles Times 4/4 зірки[14]
Mojo 4/5 зірок[15]
Q 4/5 зірок[16]
Rolling Stone 4/5 зірок[17]
The Rolling Stone Album Guide 4/5 зірок[18]
The Sydney Morning Herald 3/5 зірок[19]

Альбом отримав позитивні відгуки критиків. Газета «Los Angeles Times» писала, що голос Тернер «розтоплює вініл»[20].

Деббі Міллер у своїй рецензії для «Rolling Stone» за липень 1984 року вважала, що альбом став потужним поверненням Тернер з її «хрипким, але сильним» голосом і низкою пісень, які були гарними в «сучасній рок-обстановці», що не була «ні відстороненою, ні надто метушливою»[17]. Роберт Крістгау з «The Village Voice» вважав, що вона втілила «середньостатистичну тривогу сучасної професійної пісенної творчості». Він сказав, що «чотири різні продюсерські команди» у проекті були «ознакою відчаю», незважаючи на «бездоганний авторитет» альбому, який вийшов в результаті[21].

Спадщина

Алекс Гендерсон у ретроспективному огляді «AllMusic» казав, що альбом був більш «гладким», ніж її ритм-енд-блюзова класика, записана у складі дуету «Ike & Tina Turner», але вона все одно змогла заспівати з «гортанною пристрастю», щоб видати свій найкращий сольний продукт[10]. Стівен Голден написав у «The New York Times», що завдяки тому, що англійські продюсери Тернер пом'якшили її грубий стиль південного соулу, відкинувши «ревучі роги, несамовиті перкусії та госпел-заклики і відповіді», альбом став «віхою» в «еволюції поп-соул музики»[7].

Майкл Лайдон у книзі Роберта Дімері «1001 альбом, який ви повинні почути перш ніж помрете» стверджує, що ліричні теми альбому втілили її образ «жорсткої, сексуальної жінки, вихованої у жорсткому світі», і що її вокал перевершує витончений продакшн, а її «незламна душа» об'єднує численних продюсерів[22]. У 1989 році альбом посів 46 місце у списку «100 найкращих альбомів 80-х» за версією журналу «Rolling Stone». У 2001 році VH1 назвав «Private Dancer» 95-м найкращим альбомом усіх часів. Журнал «Slant Magazine» поставив альбом на 63 місце у списку «Найкращих альбомів 1980-х», зазначивши: «Будучи одночасно особистим звільненням і звуковою спокутою, „Private Dancer“ утвердив Тернер не лише як справжню діву, але й як справжню силу природи»[23].

Трек-лист

Американське видання

Перша сторона
#НазваАвторПродюсериТривалість
1.«I Might Have Been Queen»
  • Джанетт Обстой
  • Руперт Гайн
  • Джеймі Вест-Орем
Гайн4:10
2.«What's Love Got to Do with It»
  • Террі Бріттен
  • Грехем Лайл
Бріттен3:48
3.«Show Some Respect»
  • Бріттен
  • Сью Шифрін
Бріттен3:18
4.«I Can't Stand the Rain»
  • Енн Піблз
  • Дон Браянт
  • Бернард Міллер
Бріттен3:41
5.«Better Be Good to Me»
  • Голлі Найт
  • Нікі Чінн
  • Майк Чепмен
Гайн5:11
Друга сторона
#НазваАвторПродюсериТривалість
6.«Let's Stay Together»
  • Віллі Мітчелл
  • Ел Грін
  • Ел Джексон Дж.
  • Грег Волш
  • Мартін Вейр
5:16
7.«1984»Девід Боуї
  • Волш
  • Вейр
3:09
8.«Steel Claw»Пол БрейдіДжон Картер3:48
9.«Private Dancer»Марк КнопфлерКартер7:11

Міжнародні видання

#НазваАвторПродюсериТривалість
1.«I Might Have Been Queen»
  • Обстой
  • Гайн
  • Вест-Орем
Гайн4:10
2.«What's Love Got to Do with It»
  • Бріттен
  • Лайл
Бріттен3:48
3.«Show Some Respect»
  • Бріттен
  • Шифрін
Бріттен3:18
4.«I Can't Stand the Rain»
  • Піблз
  • Браянт
  • Міллер
Бріттен3:41
5.«Private Dancer»КнопфлерКартер7:11
6.«Let's Stay Together»
  • Мітчелл
  • Грін
  • Джексон, Дж.
  • Волш
  • Вейр
5:16
7.«Better Be Good to Me»
  • Найт
  • Чінн
  • Чепмен
Гайн5:11
8.«Steel Claw»БрейдіКартер3:48
9.«Help!»
  • Джон Леннон
  • Пол Маккартні
  • Джо Семпл
  • Ндугу Ченклер
  • Вілтон Фелдер
4:30
10.«1984»Боуї
  • Волш
  • Вейр
3:09

Ремастовані видання

1997 «Centenary Edition» bonus tracks
#НазваАвторПродюсериТривалість
11.«I Wrote a Letter»Інга РумпфКартер3:24
12.«Rock 'n Roll Widow»Том СноуКартер4:45
13.«Don't Rush the Good Things»Нейл ГаммакКартер3:46
14.«When I Was Young»
  • Ерік Бардон
  • Віктор Бріггз
  • Джон Вейдер
  • Денні Маккалок
Картер3:11
15.«What's Love Got to Do with It» (Extended 12" Remix)
  • Бріттен
  • Лайл
Бріттен5:48
16.«Better Be Good to Me» (Extended 12" Remix) (edit)
  • Найт
  • Чінн
  • Чепмен
Гайн7:03
17.«I Can't Stand the Rain» (Extended 12" Remix)
  • Піблз
  • Браянт
  • Міллер
Бріттен5:45
2015 «30th Anniversary Edition» bonus disc
#НазваАвторПродюсериТривалість
1.«Ball of Confusion (That's What the World Is Today)» (з B.E.F.)
  • Барретт Стронг
  • Норман Вайтфілд
  • Волш
  • Вейр
4:13
2.«I Wrote a Letter»РумпфКартер3:24
3.«Rock 'n Roll Widow»СноуКартер4:45
4.«Don't Rush the Good Things»ГаммакКартер3:46
5.«When I Was Young»
  • Бардон
  • Бріггс
  • Вейдер
  • Маккаллок
Картер3:11
6.«Keep Your Hands Off My Baby»
  • Біллі Стейнберг
  • Том Келлі
Картер3:31
7.«Tonight» (наживо з Девідом Боуї) (виступ у The NEC, Бірмінгем)
  • Боуї
  • Джеймс Остерберг
Бріттен4:01
8.«Let's Pretend We're Married» (Live)ПрінсБріттен4:13
9.«What's Love Got to Do with It» (Extended 12" Remix)
  • Бріттен
  • Лайл
Бріттен5:45
10.«Better Be Good to Me» (Extended 12" Remix) (edit)
  • Найт
  • Чінн
  • Чепмен
Гайн7:04
11.«I Can't Stand the Rain» (Extended 12" Remix)
  • Піблз
  • Браянт
  • Міллер
Бріттен5:43
12.«Show Some Respect» (Extended Mix)
  • Бріттен
  • Шифрін
Бріттен5:45
13.«We Don't Need Another Hero (Thunderdome)» (Single Edit)Бріттен
  • Бріттен
  • Лайл
4:16
14.«One of the Living» (Single Remix)НайтМайк Чепмен4:13
15.«It's Only Love» (з Браяном Адамсом)
  • Адамс
  • Джим Волленс
  • Боб Клірмаунтайн
  • Адамс
  • Волленс
3:18

Персонал

  • Тіна Тернер — вокал (всі треки), бек-вокал (1, 7, 8)
  • Гері Барнакл — саксофон (6)
  • Джефф Бек — гітара (8, 9)
  • Террі Бріттен — гітара (2,[24] 3, 4), бек-вокал (2,[24] 3), бас (2),[24] програмування ударних (2)[24]
  • Грем Брод — барабани (4)
  • Алекс Браун — бек-вокал (9)
  • Джон Картер — перкусія (5)
  • Леон «Ндугу» Чанклер — барабани (9)
  • Алан Кларк — клавішні (5, 8), перкусія (5)
  • Мел Коллінз — саксофон (5)
  • Девід Каллен — струнні аранжування (10)
  • Сай Курнін — бек-вокал (1, 7)
  • Джуліан Діггл — перкусія (5)
  • Девід Ервін — синтезатор, програмування (9)
  • Гвен Еванс — бек-вокал (9)
  • Чарльз Ферінг — гітара (9)
  • Вілтон Фелдер — бас-гітара (9), саксофон (9)
  • Нік Гленні-Сміт — клавішні (2,[24] 3, 4)
  • Гленн Грегорі — бек-вокал (6, 10)
  • Руперт Гайн — бас-гітара (1, 7), клавішні (1, 7), перкусія, програмування (1, 7), бек-вокал (1, 7)
  • Грем Джарвіс — Oberheim DX (2, 3)
  • Джон Іллслі — бас-гітара (5, 8)
  • Гел Ліндес — гітара (5, 8)
  • Біллі Лівсі — синтезатор Yamaha DX7 (2),[24] клавішні (3)
  • Тревор Мораїс — барабани (1, 7)
  • Саймон Мортон — перкусія (2)[24]
  • Тесса Найлз — бек-вокал (2, 3)
  • Френк Рікотті — перкусія (6)
  • Рей Рассел — гітара (6)
  • Джо Семпл — синтезатор (9), фортепіано (9)
  • Девід Т. Вокер — гітара (9)
  • Мартін Вейр — програмування, електронні барабани (6, 10), аранжування (6, 10), бек-вокал (6, 10)
  • Грег Волш — програмування (6, 10), аранжування (6, 10)
  • Джеймі Вест-Орам — гітара (1, 7)
  • Джессіка Вільямс — бек-вокал (9)
  • Террі Вільямс — барабани (5, 8)
  • Нік Плітас — фортепіано, синтезатор (6, 10)
  • Річі Зіто — гітара (8)

Виробництво

  • Террі Бріттен — продюсер (2,[24] 3, 4)
  • Джон Картер — продюсер (5, 8)
  • Леон «Ндугу» Чанклер — продюсер (9)
  • Вілтон Фелдер — продюсер (9)
  • Руперт Гайн — продюсер (1, 7)
  • Джо Семпл — продюсер (9)
  • Грег Волш — продюсер та інженер (6, 10)
  • Мартін Вейр — продюсер (6, 10)
  • Ф. Байрон Кларк — інженер (9)
  • Джон Хадсон — інженер та зведення (2,[24] 3, 4)
  • Волтер Семюел — інженер (6, 10)
  • Стівен В. Тейлер — інженер та зведення (1, 7)
  • Умберто Гатіка — реміксування (5, 8)
  • Алан Йошида — мастеринг
  • Акіра Тагучі — продюсер компіляції
  • Сем Ґей — креативний директор
  • Рой Кохара — арт-директор
  • Джон О'Браєн — дизайн
  • Пітер Ешворт — фотографія
  • Роджер Девіс — менеджмент
  • Чіп Лайтман — менеджмент

Комерційний успіх

«Private Dancer» вийшов 29 травня 1984 року і став видатним світовим комерційним успіхом[25][26][27]. Альбом посідав третю сходинку чарту «Billboard 200» протягом десяти тижнів поспіль і залишався в першій десятці протягом 39 тижнів з серпня 1984 року по травень 1985 року[28][29]. У Сполучених Штатах він отримав п'ятикратну сертифікацію. У Німеччині альбом отримав п'ятикратну золоту сертифікацію, ставши одним з найбільш продаваних альбомів в історії. Він посів друге місце в британському чарті альбомів, де отримав трикратну сертифікацію, залишаючись у чартах протягом 150 тижнів. Канадська асоціація компаній звукозапису надала альбому семикратну платинову сертифікацію за продаж понад 700 000 копій у Канаді. По всьому світу було продано понад 12 мільйонів копій альбому[30][31]. На церемонії вручення премії «Греммі» 1985 року «Private Dancer» отримав чотири з шести нагород, на які був номінований.

Чарти

Сертифікації і продажі

Сертифікації і продажі «Private Dancer»
Регіон Сертифікація Продажі
Австралія (ARIA)[75] Платиновий 200,000[74]
Австрія (IFPI Austria)[76] 2× Платиновий 100 000*
Канада (Music Canada)[78] 7× Платиновий 800,000[77]
Фінляндія (IFPI Finland)[79] Золотий 33,464[79]
Франція (SNEP)[80] Золотий 100 000*
Німеччина (BVMI)[81] 5× Золотий 1 250 000^
Нідерланди (NVPI)[75] Платиновий 100 000^
Нова Зеландія (RIANZ)[82] Платиновий 15 000^
Іспанія (PROMUSICAE)[83] Платиновий 100 000^
Швеція (IFPI Sweden)[75] Платиновий 100 000^
Велика Британія (BPI)[84] 3× Платиновий 900 000^
США (RIAA)[85] 5× Платиновий 5 000 000^
Підсумки
Європа — 4,000,000[86]
Worldwide — 12,000,000[30][31]

*продажі, що базуються лише на сертифікаціях
^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях

Нагороди

Рік Переможець Категорія
1985 «Better Be Good to Me» Премія «Греммі» за найкраще жіноче вокальне рок-виконання[en]
1985 «What's Love Got to Do with It» Премія «Греммі» за найкраще жіноче вокальне поп-виконання[en]
1985 «What's Love Got to Do with It?» Премія «Греммі» за найкращий запис року[en]
1985 «What's Love Got to Do with It?» Премія «Греммі» за найкращу пісню року

Примітки

  1. ↑ а б в Gerard, Chris (7 липня 2015). The 50 Greatest Pop Songs of the '80s. Metro Weekly. Процитовано 13 квітня 2024. Private Dancer, a tour de force of pop, rock and R&B. 
  2. ↑ Strong, Martin Charles (1995). The Great Rock Discography. Canongate Press. с. 847. ISBN 9780862415419. 
  3. ↑ Music Week (PDF). с. 14. 
  4. ↑ Offizielle Deutsche Charts. Offiziellecharts.de. Процитовано 16 листопада 2024. 
  5. ↑ National Recording Registry Class Produces Ultimate 'Stay at Home' Playlist. Library of Congress. 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. 
  6. ↑ «Passings: Bill Summers, John S. Carter, Ruth C. Cole». Los Angeles Times May 24, 2011. Retrieved February 25, 2012.
  7. ↑ а б Stephen Holden (2012). Tina Turner News. The New York Times. Процитовано 16 червня 2012. 
  8. ↑ Private Dancer [30th Anniversary Edition] - Tina Turner | Release Info. AllMusic. 
  9. ↑ Private Dancer Tour 1985 tina-turner.nl Процитовано 25 листопада 2025
  10. ↑ а б Henderson, Alex. Private Dancer – Tina Turner. AllMusic. Процитовано 16 червня 2012. 
  11. ↑ Gleason, Holly (1 травня 2008). Tina Turner > Private Dancer. American Songwriter. Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 16 червня 2012. 
  12. ↑ Christgau, Robert (1990). Tina Turner: Private Dancer. Christgau's Record Guide: The '80s. Pantheon Books. с. 414. ISBN 0-679-73015-X. Процитовано 16 червня 2012. 
  13. ↑ Gaar, Gillian G. (7 жовтня 2015). Album Review: Tina Turner, 'Private Dancer' reissue. Goldmine. Процитовано 29 січня 2022. 
  14. ↑ Hilburn, Robert; Hunt, Dennis; Cromelin, Richard; Feather, Leonard; Atkinson, Terry; Johnson, Connie; Pond, Steve; Damsker, Matt; Grein, Paul; Waller, Don; Willman, Chris; Gurza, Agustin; Matsumoto, Jon; Baker, Chris; Shapiro, Marc; Reeves, Jim (16 грудня 1984). Guiding the Uninitiated Through the Top 40. Los Angeles Times. 
  15. ↑ Brown, Geoff (September 2015). Tina Turner: Private Dancer. Mojo. № 262. с. 109. 
  16. ↑ Tina Turner: Private Dancer. Q. № 109. October 1995. с. 150. 
  17. ↑ а б Miller, Debby (5 липня 1984). Private Dancer. Rolling Stone. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 10 квітня 2014. 
  18. ↑ McGee, David (2004). Tina Turner. У Brackett, Nathan; Hoard, Christian (ред.). The New Rolling Stone Album Guide (вид. 4th). Simon & Schuster. с. 827–828. ISBN 0-7432-0169-8. 
  19. ↑ Apter, Jeff (24 липня 2015). Tina Turner: Private Dancer 30th Anniversary Edition (Capitol). The Sydney Morning Herald. Процитовано 29 січня 2022. 
  20. ↑ Tina Turner, Kurt Loder (1 вересня 1986). I, Tina. Morrow. с. 219. Процитовано 16 червня 2012. 
  21. ↑ Christgau, Robert (24 липня 1984). Christgau's Consumer Guide. The Village Voice. Процитовано 16 червня 2012. 
  22. ↑ Michael Lydon (5 грудня 2011). 1001 Albums: You Must Hear Before You Die. Hachette UK. ISBN 9781844037148. Процитовано 16 червня 2012. 
  23. ↑ The 100 Best Albums of the 1980s. Slant Magazine. 5 березня 2012. Процитовано 22 травня 2014. 
  24. ↑ а б в г д е ж и к Buskin, Richard. Classic Tracks: Тіна Тернер «What's Love Got To Do With It?. SoundOnSound. Sound On Sound. 
  25. ↑ Review, Classic Rock (17 жовтня 2014). Private Dancer by Tina Turner – Classic Rock Review. 
  26. ↑ Lopez, Korina. Summer of '84: We totally loved these three albums. USA TODAY. 
  27. ↑ Now Available: Tina Turner: Private Dancer – 30th Anniversary Edition | Rhino. www.rhino.com. 
  28. ↑ Tina Turner Private Dancer Chart History. Billboard. 
  29. ↑ Gold & Platinum. RIAA. 
  30. ↑ а б Christopher, Michael (25 березня 2021). Rock Music Menu: Tina Turner documentary set for debut on HBO. Delaware County Daily Times. Процитовано 18 червня 2022. 
  31. ↑ а б Remarks at the Kennedy Center Honors Reception. Т. 41, № 49. United States Government Publishing Office. 4 грудня 2005. с. 1812—18151. Процитовано 18 червня 2022. 
  32. ↑ Hits of the World (PDF). Billboard. Т. 96, № 38. 15 вересня 1984. с. 56. ISSN 0006-2510 — через World Radio History. 
  33. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (німецькою). Austriancharts.at. Hung Medien.
  34. ↑ "Top RPM Albums: Issue 8572". RPM. Бібліотека та архів Канади. Retrieved 30 липня 2021.
  35. ↑ Hits of the World (PDF). Billboard. Т. 96, № 50. 15 грудня 1984. с. 59. ISSN 0006-2510 — через World Radio History. 
  36. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (нідерландською). Dutchcharts.nl. Hung Medien.
  37. ↑ European Top 100 Albums (PDF). Eurotipsheet. Т. 1, № 34. 19 листопада 1984. с. 16. OCLC 29800226 — через World Radio History. 
  38. ↑ Pennanen, Timo (2006). Sisältää hitin – levyt ja esittäjät Suomen musiikkilistoilla vuodesta 1972 (фін.) (вид. 1st). Helsinki: Kustannusosakeyhtiö Otava. ISBN 978-951-1-21053-5. 
  39. ↑ "Offiziellecharts.de – Tina Turner – Private Dancer" (in German). GfK Entertainment Charts.
  40. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (англійською). Charts.org.nz. Hung Medien.
  41. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (англійською). Norwegiancharts.com. Hung Medien.
  42. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (англійською). Swedishcharts.com. Hung Medien.
  43. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (німецькою). Swisscharts.com. Hung Medien.
  44. ↑ «Official Albums Chart Top 100». (англійською) Official Charts Company.
  45. ↑ "Tina Turner Chart History (Billboard 200)". Billboard.
  46. ↑ «Tina Turner Album & Song Chart History» Billboard Top R&B/Hip Hop Albums for Tina Turner. Prometheus Global Media.
  47. ↑ Cash Box (PDF). Worldradiohistory.com. № 15 September 1984. Процитовано 8 вересня 2024. 
  48. ↑ «Archívum — Slágerlisták — MAHASZ — Magyar Hangfelvétel-kiadók Szövetsége» (угорською). Mahasz.hu. LightMedia.
  49. ↑ A double Aussie top 10 debut. ARIA. 2 червня 2023. Процитовано 9 червня 2023. 
  50. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (нідерландською). Ultratop.be. Hung Medien.
  51. ↑ «Tina Turner — Private Dancer» (французькою). Ultratop.be. Hung Medien.
  52. ↑ Kent, 1993, с. 436
  53. ↑ Top 100 Albums of 1984. RPM. Т. 41, № 17. 5 січня 1985. с. 8. ISSN 0033-7064. Процитовано 6 серпня 2018 — через Library and Archives Canada. 
  54. ↑ Jaaroverzichten – Album 1984 (нід.). Dutch Charts. Процитовано 14 вересня 2015. 
  55. ↑ Top 100 Album-Jahrescharts – 1984 (нім.). GfK Entertainment. Процитовано 14 вересня 2015. 
  56. ↑ Top Selling Albums of 1984. Recorded Music NZ. Процитовано 14 вересня 2015. 
  57. ↑ Topp 40 Album Høst 1984 (норв.). VG-lista. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 вересня 2015. 
  58. ↑ Schweizer Jahreshitparade 1984. hitparade.ch (нім.). Процитовано 30 липня 2021. 
  59. ↑ Top 100 Albums (January 3–December 29, 1984) (PDF). Music Week. 26 січня 1985. с. 42. ISSN 0265-1548 — через World Radio History. 
  60. ↑ Top Pop Albums of 1984. Billboard. 31 грудня 1984. Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 30 липня 2021. 
  61. ↑ Talent Almanac 1985 – Top Black Albums. Billboard. Т. 96, № 51. 22 грудня 1984. с. TA-22. ISSN 0006-2510 — через Google Books. 
  62. ↑ Kent, 1993, с. 437
  63. ↑ Jahreshitparade Alben 1985. austriancharts.at (нім.). Процитовано 30 липня 2021. 
  64. ↑ RPM's Top 100 Albums of 1985. RPM. Т. 43, № 16. 25 грудня 1985. с. 14. ISSN 0033-7064 — через Library and Archives Canada. 
  65. ↑ Jaaroverzichten – Album 1985 (нід.). Dutch Charts. Процитовано 14 вересня 2015. 
  66. ↑ Bakker, Machgiel; Inglis, Cathy (23 грудня 1985). Pan-European Awards 1985 (PDF). Eurotipsheet. Т. 2, № 51/52. с. 7. OCLC 29800226 — через World Radio History. 
  67. ↑ Top 100 Album-Jahrescharts – 1985 (нім.). GfK Entertainment. Процитовано 14 вересня 2015. 
  68. ↑ Top Selling Albums of 1985. Recorded Music NZ. Процитовано 14 вересня 2015. 
  69. ↑ Schweizer Jahreshitparade 1985. hitparade.ch (нім.). Процитовано 30 липня 2021. 
  70. ↑ Top 100 Albums (January 5–December 28, 1985) (PDF). Music Week. 18 січня 1986. с. 11. ISSN 0265-1548 — через World Radio History. 
  71. ↑ Billboard 200 Albums – Year-End 1985. Billboard. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  72. ↑ Top R&B/Hip-Hop Albums – Year-End 1985. Billboard. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  73. ↑ Top 100 Albums (January to December 1986) (PDF). Music Week. 24 січня 1987. с. 25. ISSN 0265-1548 — через World Radio History. 
  74. ↑ Barker, Glenn A. (15 листопада 1986). Pacing the Majors: Labels Try to Balance Pluses and Minuses in Year of Transition. Billboard. Т. 98, № 46. с. A-6. ISSN 0006-2510 — через Google Books. 
  75. ↑ а б в Tina Turner (PDF). Cash Box. 29 грудня 1984. с. 2. Процитовано 8 грудня 2021 — через World Radio History. 
  76. ↑ Gold & Platinum Awards 1987 (PDF). Music and Media. Т. 4, № 51/52. 26 грудня 1987. с. 44. OCLC 29800226 — через World Radio History. 
  77. ↑ Gross, Jonathan (13 червня 1987). Concert Tina. Toronto Star. ProQuest 435582343. Процитовано 1 березня 2024 — через ProQuest. 
  78. ↑ Canadian album certifications – Tina Turner – Private Dancer. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA). 
  79. ↑ а б Tina Turner (Фінська) . Musiikkituottajat – IFPI Finland. 
  80. ↑ French album certifications – Tina Turner – Private Dancer (Французька) . InfoDisc.  Виберіть TINA TURNER та натиснімть OK
  81. ↑ Gold-/Platin-Datenbank (Tina Turner; 'Private Dancer') (Німецька) . Bundesverband Musikindustrie. 
  82. ↑ New Zealand album certifications – Tina Turner – Music Box. Новозеландська асоціація компаній звукозапису (RIANZ). Процитовано 20 листопада 2024. 
  83. ↑ Fernando Salaverri (September 2005). Sólo éxitos: año a año, 1959–2002 (вид. 1st). Spain: Fundación Autor-SGAE. ISBN 84-8048-639-2. 
  84. ↑ British album certifications – Tina Turner – Private Dancer (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). 
  85. ↑ American album certifications – Tina Turner – Private Dancer (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA). 
  86. ↑ Capitol/EMI - Exciting Prospects '86 (PDF). Music & Media. 23 грудня 1985. с. 4. Процитовано 26 червня 2023. 

Посилання