| Панцирник Panzer Auto 1 |
|---|
Panzer Auto 1 |
| Тип | 3(1916), 3(1917) |
|---|
| Походження |  Австро-Угорщина |
|---|
|
| Війни | Перша світова війна |
|---|
|
| Розробник | гауптман Юнович |
|---|
| Виготовлення | 1916—1917 |
|---|
Виготовлена
кількість | 6 |
|---|
|
| Вага | біля 6 000 кг |
|---|
| Довжина | 5,7 м |
|---|
| Ширина | 1,9 м |
|---|
| Висота | 3,5 м |
|---|
| Обслуга | 5 |
|---|
|
| Броня | Лоб: 7 мм
Борт: 5 мм
Корма: 5 мм
Дах: 5 мм |
|---|
Головне
озброєння | 2×7,92 мм Schwarzloze |
|---|
| Двигун | карбюраторний, рядний, 4 циліндровий мотор FIAT водяного охолодження,
40 к.с. (34 к.с, 32 к.с.) |
|---|
| Трансмісія | механічна, 4-х ступінчаста КП |
|---|
| Підвіска | залежна
2×4 |
|---|
| Паливо | бензин |
|---|
| Швидкість | шосе: 56 км/год |
|---|
Panzer Auto 1 (P.A.1) було найбільш масовим панцирником збройних сил Австро-Угорщини доби Першої світової війни. Поширеною стала назва панцирник «Юнович» (Junovec Panzerwagen) від прізвища гауптмана Юновича, під чиїм керівництвом їх зібрали.
Через консерватизм імператора Франца Йосифа І, частини генералітету Австро-Угорщини вступила у війну без автомобілів, панцирників незважаючи на те, що по кількості автомобільних компаній, продукції автомобілів усіх типів вона значно випереджала, скажімо, Російську імперію. Тому в ході війни (1916) довелось терміново розробити і зібрати панцирник на шасі вантажівки, причому здійснено це було доволі примітивно з легким нахилом верхньої частини доволі високого корпусу і без обертової кулеметної башти. Перші три панцирника зібрали на шасі 3-тонних вантажівок «FIAT» з мотором потужністю 40 к.с. У 1917 були побудовані панцирники на щасі вантажівок Büssing (2), Adolph Saurer AG (1) з моторами відповідно потужність 34 к.с. і 32 к.с. У панцирних листах прорізали п'ять лючків для двох кулеметів Schwarzlose MG M.07/12 (стаціонарний спереду, переносний по сторонах).
Наприкінці 1917 їх використовували на Балканському фронті, потім перемістили на Східний фронт. Два панцирники передали до Першого Ц. К. Панцирного автоз'єднання (K.u.K № 1 Panzerautozug) на Італійському фронті. У ньому також знаходились два панцирника Romfell та по трофейному Lancia I.Z., Остін-Путіловець.
Джерела
- Kenneth Macksey, John Batchelor: Die Geschichte der Panzerkampfwagen. Wilhelm Heyne Verlag, München 1978, ISBN 3-453-52081-5 (нім.)
- Walter J. Spielberger: Kraftfahrzeuge und Panzer des österreichischen Heeres 1896 bis heute. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 1976 ISBN 3-87943-455-7 (нім.)
- Rudolf Hauptner, Peter Jung Stahl und Eisen im Feuer: Panzerzüge und Panzerautos des k.u.k. Heeres 1914—1918. — Wien: Österreichische Militärgeschichte, Sonderband, 2003 — ISBN 978-3901208423 (нім.)
- Peter Jung The Austro-Hungarian Forces in World War I (part 2) — 1916-18. — Oxford, UK: Ospray Publishing, 2003. — 48 с. — (Men-at-Arms). — ISBN 978-1841765952 (англ.)
Посилання
.svg){kind=small}
