OFDM (англ.Orthogonal Frequency-Division Multiplexing) — це метод мультиплексування (поєднання кількох потоків даних в один спільний простір), який підрозподіляє заданий радіоспектр на набір ортогональних піднесних[1], через які передається інформація.
Вхідний потік даних поділяється на кілька паралельних підпотоків, кожен з яких передається з меншою швидкістю ніж початковий вхідний.
Кожен підпотік передається на окремій піднесній і модулюється, наприклад, квадратурно-амплітудною модуляцією. Окрім того, кожен промодульований цифровий підпотік є ортогональним один до одного. Це виключає взаємні завади між підпотоками та дозволяє використовувати частотний спектр максимально щільно без потреби додаткового простору між піднесними.
Принцип розміщення піднесних
OFDM сигнал формується гармонійними піднесними, які рознесені за частотою на рівні частотні інтервали (в цьому випадку має місце еквідистантне розташування піднесних).
При еквідистантному розташуванні частот смуга частот OFDM сигналу ділиться на підканалів, ширина яких , де — тривалість сигнальної вибірки, над якою виконується операція швидкого перетворення Фур'є (символьний інтервал).
Отже, якщо записати вираз для частотного інтервалу між піднесними у вигляді , то випадок буде відповідати OFDM.
Загальна смуга частот, яку займають N ортогональних частотних підканалів OFDM, описується виразом: .