Medicago brachycarpa — вид квіткових рослин з родини бобових (Fabaceae).
Морфологічна характеристика
Це ворсинчаста розгалужена від основи рослина. Стебла від лежачих до висхідних чи прямовисних, 3–25 см. Прилистки яйцювато-ланцетні, цілокраї чи зубчасті. Листочки від подовжених до обернено-яйцеподібно-клинуватих, закруглені на кінчику, зубчасті, 5–15 × 3–8 мм. Суцвіття зонтикоподібні з 10–16 квітками. Чашечка дзвоникоподібна, 3 мм; зубці лінійно-шилуваті, у 2—3 рази довші за трубку. Віночок жовтий, 2.5–3 мм. Плоди плоскі, напівяйцеподібні, 1-2-насінні, 4–6 × 3–5 мм; дзьоб 1–1.25 мм. Насіння яйцювате, зморшкувате, 2–2.5 × 1.5 мм[1].
Поширення
Росте на півдні Європи (у Криму статус рослини невизначений — це рідна чи заносна люцерна) й на заході Азії (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Ліван, Сирія, Туреччина, Ірак, Іран)[2][3]. Населяє вапнякові скелі, степ, сосновий ліс, дубовий чагарник, оброблені поля[1]. Зустрічається на висоті від 350 до 2100 метрів над рівнем моря[4].
Використання
Medicago brachycarpa є третинним диким родичем і потенційним донором генів люцерни. Жодного іншого використання не зафіксовано[4].
Примітки