PROFILPELAJAR.COM

Mammillaria longimamma
Охоронний статус
	; Уразливий (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Порядок:	Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:	Кактусові (Cactaceae)
Підродина:	Cactoideae
Рід:	Мамілярія (Mammillaria)
Вид:	M. longimamma
Біноміальна назва
	Mammillaria longimamma; DC., 1829
Синоніми
	Mammillaria uberiformis Zucc., 1837; Dolichothele longimamma (DC.) Britton & Rose, 1923; Dolichothele uberiformis (Zucc.) Britton & Rose, 1923

Mammillaria longimamma (укр. Мамілярія довгососочкова, Мамілярія лонгімама)^[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).

Етимологія

Видова назва походить від лат. longa — довга і mamma — сосок і пов'язана з довжиною маміл (сосочків).^[2]

Ареал і екологія

Mammillaria longimamma є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Гуанахуато, Ідальго і Керетаро. Рослини зростають на висоті 1 000 — 2 400 метрів над рівнем моря на вапняках і вулканічних ґрунтах, серед низьких чагарників і рідкісної рослинності.

Морфологічний опис

Рослина зазвичай одиночна, але пізніше починає кущитися в основі і утворює невеликі групи.

Орган	Опис
Коріння	деякою мірою бульбове.
Стебло	кулясте, 8-15 см заввишки і в діаметрі.
Епідерміс	блискучо-зелений.
Маміли	довгі, широко розташовані, м'які, циліндричні, еліптичні в поперечному розрізі, без молочного соку.
Ареоли
Аксили	з рідким пухом.
Центральні колючки	зазвичай одна, іноді 2-3, іноді відсутні, білуваті з темними кінцями, до 25 мм завдовжки.
Радіальні колючки	8-10, шило-подібні, прямі або слабо вигнуті, білі до блідо-коричневого відтінку, завдовжки 12-20 мм.
Квіти	воронкоподібні, канарково-жовтого відтінку, 40-60 мм завдовжки і в діаметрі.
Бутони
Зовнішні пелюстки
Внутрішні пелюстки
Тичинки
Маточка
Плоди	кулясті до яйцеподібних, жовтуваті, завдовжки 10-12 мм.
Насіння	коричневе.

Використання

Mammillaria longimamma вирощується і збирається як декоративна рослина. У культурі нескладна і при регулярній пересадці утворює досить великі колонії до 30 см і більше. Регулярні пересадки також покращують зовнішній вигляд рослини, оскільки колючки мають тенденцію чорніти з віком.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

Mammillaria eriacantha входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи уразливих видів (VU).

Цей вид має обмежений, сильно фрагментований ареал (відомий в цілому у 20 субпопуляціях), площею близько 15 000 км², а також триваючий спад чисельності популяції у зв'язку з впливом тваринництва (витоптування худобою) і незаконною надмірною вирубкою.

Mammillaria longimamma зустрічається щонайменше в одній з природоохоронних територій.

У Мексиці ця рослина занесена до національного переліку видів, що перебувають під загрозою зникнення, де вона включена до категорії „під загрозою“.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).^[3]

Систематика

Цей вид першим був описаний Натаніелэм Бріттоном і Джозефом Роузом в роді Dolichothele, який відрізнявся від Mammillaria довгими сосками. Під назвою Dolichothele longimamma цей кактус також описаний у Курта Баккеберга. Згідно з останніми працями із систематики кактусових (Хант, Лютті) Dolichothele зведена до рівня підроду в роді Mammillaria.

Див. також

Список видів роду мамілярія

Примітки

↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
↑ Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1, стор. 302 (Dolichothele longimamma) (рос.)
↑ [Mammillaria longimamma на сайті CITES (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 2 серпня 2016. Mammillaria longimamma на сайті CITES (англ.)]

Література

Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. стор. 69 (Dolichothele longimamma) (рос.)
Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1, стор. 302 (Dolichothele longimamma) (рос.)
Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 стор. 101 (рос.)
CONABIO. 2009. Catálogo taxonómico de especies de México. 1. In Ca. nat. México. CONABIO, Mexico City. (ісп.)
Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
Hunt, D. R. 1999. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2) 1–315. Royal Botanic Gardens Kew, Richmond. (англ.)
David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
Mammillaria. The Cactus File Handbook 6 by John Pilbeam. 376 pages, hardback, ISBN 0-9528302-8-0, p. 51 (англ.)
Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0881924989, p. 408 (англ.)
Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon — Milborne Port: DH Books, 2006. (англ.)
Correll, D. S. & M. C. Johnston. 1970. Man. Vasc. Pl. Texas I—XV, 1–1881. The University of Texas at Dallas, Richardson.
Das Kakteenlexikon. Backeberg, Curt. — Jena: Fischer, VEB, 1979, 5. Aufl. (нім.)
Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)