HMS M21

Монітор М21
Служба
Тип/клас Монітори типу M15
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
Спущено на воду 27 травня 1915 року
Статус Потоплений 20 жовтня 1918 року
Бойовий досвід Перша світова війна
Перший рейд на Остенде
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 540 тонн
Довжина 54,03 м
Ширина 9,4 м
Осадка 2,06 м
Технічні дані
Рухова установка 4 бойлери
Парова машина
Потужність 800 к.с.
Швидкість 11 вузлів
Екіпаж 69 осіб
Озброєння
Артилерія 1 x 233,7-мм гармата «BL 9.2-inch Mk IX—X»
1 x 76-мм гармата «QF 12-pounder 12 cwt»
1 x 57-мм гармата «QF 6-pounder Hotchkiss»

«М21»(англ. HMS M21) — монітор типу M15 Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої світової війни.

Конструкція

Призначений для обстрілів берегових цілей, в якості основного озброєння «M25» одну 9,2-дюймову гармату Mk X, зняту з крейсера типу «Едгар» HMS Theseus[1] Крім того, на моніторі встановили 76,2-мм гармату, а також 57-міліметрову зенітку. Через дефіцит дизельних двигунів Боліндера, якими оснащували однотипні кораблі, на ньому було встановлено 2 парові двигуни потрійного розширення, які дозволяли досягти максимальної швидкості в одинадцять вузлів. Екіпаж монітора складався з шістдесяти дев'яти офіцерів та матросів.

Будівництво

«М21» був замовлений у березні 1915 року як частина Воєнної надзвичайної програми з будівництва кораблів. Він був закладений на верфі «Sir Raylton Dixon & Co. Ltd» у місті Гован у березні 1915 року, спущений на воду 27 травня 1915 року та завершений у липні 1915 року.

Перша світова війна

«М21» служив спочатку в Середземномор'ї з вересня 1915 року, де забезпечував оборону Суецького каналу, зокрема підтримував війська, які відбивали османську атаку на Романі, а пізніше невдалий наступ британських військ на Газу навесні 1917 року.[2] Після повернення із Середземномор'я у вересні 1917 року у «М21» було вилучено її основну 9,2-дюймову гармату, яку використали для посилення артилерії на Західному фронті. Замість неї була встановлена 7,5-дюймова (190-міліметрова) гармата BL 7.5-inch Mk III. Хоча ці новіші гармати мали менший калібр, але були більш далекобійними, що дозволяло монітору не надто заходити в зону обстрілу німецьких берегових батарей.

Втрата

20 жовтня 1918 року «М21» підірвався на двох мінах поблизу Остенде. Втім корабель зумів підійти ближче до берега, перш ніж затонув на глибині 6 метрів. Зникло безвісти п'ять членів екіпажу.[3]

Посилання

  1. Randal Gray (ed) (1985). Conway's All the World's Fighting Ships, 1906-1921. Conway Maritime Press. с. 48. ISBN 0-85177-245-5.
  2. Буянов, Дмитрий (31.07.2019). Мониторы от Палестины до Венеции. Warspot (російська) . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 04.10.2019.
  3. Буянов, Дмитрий (06.08.2019). Короли рутины, или Скромные «Линкоры Дувра». Warspot (російська) . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 04.10.2019.

Список літератури

  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475.
  • Dittmar, F. J. & Colledge, J. J., «British Warships 1914—1919», (Ian Allan, London, 1972).