EGP (англ. Exterior Gateway Protocol, протокол зовнішнього шлюзу) — застарілий протокол обміну інформацією між маршрутизаторами кількох автономних систем. Розроблено в 82-84 роках. Згодом був замінений на BGP.
EGP спочатку призначався для передачі інформації про досяжність в роутериARPANET та отримання її від них. Інформація передавалася з окремих вузлів, що знаходяться в різних адміністративних доменах, званих автономними системами (AS), в роутери, які передавали цю інформацію через мережу доти, поки її можна було передати вниз до мережі пункту призначення, що знаходиться в межах другої AS.
EGP виконує три основні функції.
По-перше, роутери, що працюють з EGP, організують для себе певний набір сусідів. Сусіди — це просто інші роутери, з якими роутер хоче колективно користуватися інформацією про досяжності мереж; які-небудь вказівки про географічне сусідство не включаються.
По-друге, роутери EGP опитують своїх сусідів для того, щоб переконатися в їх працездатності.
По-третє, роутери EGP відправляють повідомлення про коригування, що містять інформацію про досяжності мереж у межах своїх AS[1].
Історія
EGP був розроблений Болтом, Беранеком і Ньюменом на початку 1980-х років. Вперше це було описано в RFC 827[2]і офіційно визначено в RFC 904.[3]
RFC 1772 окреслив шлях переходу від EGP до BGP.[4]
Типи повідомлень
Request — Запит на захоплення сусідів і/або установки налаштувань опитування
Confirm — Підтвердження запиту request
Refuse — Відмова в захопленні сусідів
Cease — Запит на перезахват сусідів
Cease-ack — підтвердження перезахоплення сусідів
Hello — перевірка доступності сусідів
IHU — відповідь на запит про доступність (англ. I hear you – я тебе чую)
Poll — запит на оновлення інформації про доступність мережі
Update — оновлення інформації про доступність мережі
