Де Хевілленд Фламінго (англ.De Havilland Flamingo) — британський двомоторний пасажирський літак, що розроблявся в кінці 30-их років компанією de Havilland. Відрізнявся нетиповим для літаків компанії фюзеляжем, який був суцільно металевим. Розробка і виробництво були припинені з початком Другої світової війни, а вже виготовлені екземпляри обмежено використовувались як транспортні і зв'язкові в складі Королівських повітряних сил і авіакомпанії BOAC.
Історія
Flamingo 24-ї ескадрильї Королівських ВПС.Останній Flamingo авіакомпанії British Air Transport в використанні. Аеродром Редхіл[en], 1953 рік.
Проєкт компанії de HavillandD.H.95 був двомоторним пасажирським літаком, який розроблявся під керівництвом Рональда Бішопа[en]. Цей проєкт був першим суцільнометалевим літаком компанії (тільки рухомі поверхні були покриті тканиною) і розроблявся паралельно з іншим лайнером Albatross, який був дерев'яним і чотиримоторним. Літак оснащувався двигунами Bristol Perseus XIIIC, пропелерами з змінним кроком і висувним шасі. D.H.95 розглядався як перспективний літак здатний конкурувати з американськими Douglas DC-3 і Lockheed Model 10 Electra.
Перший прототип D.H.95 піднявся в повітря 22 грудня 1938 року. Після перших випробувань літак зацікавив цивільних операторів, а також міністерство авіації, яке провело свої випробування в березні 1939 року. Тести були успішними і компанія отримала замовлення на 20 літаків і власне ім'я Flamingo. Окрім цього міністерство авіації видало специфікацію 19/39 на військово-транспортний літак, який отримав позначення D.H.95 Hertfordshire. Військовий варіант відрізнявся вікнами, які були круглими замість прямокутних в цивільній версії. З 30 замовлених Hertfordshire був виготовлений тільки один, оскільки з початком бойових дій пріоритети військових змінились.
Прототип і перший серійний літак надішли в парк авіакомпанії Jersey Airways де і вперше були використані для перевезень, спочатку поштових, але згодом і пасажирських. Проте з початком війни вони обидва були забрані в 24-у ескадрилью ВПС для використання як VIP-транспорт для вищих чинів. До припинення виробництва було виготовлено ще 13 літаків, три з яких надішли в авіапарк королівської сім'ї, для використання під час можливої евакуації, а ще 10 — цивільним операторам, передусім British Overseas Airways Corporation. Літаки останньої передусім використовувались на маршрутах на Близькому сході. Один «Фламінго» був забраний на службу Адміралтейства в 1940 році і приписаний 782-й ескадрильї флотської авіації. В 1945 році їй ж був переданий ще один «Фламінго» з ВПС, який після списання з флоту використовувався в цивільній авіації до 1954 року.[1]
Тактико-технічні характеристики
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]
.svg){kind=small}
