Червоні карлики CM Дракона поряд з двома аналогічними компонентами системи KOI 126[en] є одними з найлегших зір з точно виміряними масами і радіусами, завдяки чому відіграють важливу роль при тестуванні моделей будови маломасивних зірок,[6], які, як правило, недооцінюють радіуси зір приблизно на 5%, імовірно, не враховуючи сильну магнітну активність.
З 1994–1999 років CM Дракона уважно вивчалася на предмет транзиту екзопланет на тлі подвійного компонента системи. Зрештою, існування всіх кандидатів, виявлених за допомогою методу транзитної фотометрії, було спростоване.[8][9]
На основі відмінностей у часі затемнень подвійної зорі, було висунуто припущення, що на зовнішній відносно неї орбіті може існувати ще один об'єкт. У 2000 році стверджувалося, що ним може бути юпітероподібна планета з періодом обертання тривалістю 750–1050 діб.[10] Більш пізній аналіз часу затемнень не підтвердив це припущення, але натомість запропонував аналогічну планету на 18,5-річній орбіті або й ще більш масивний і віддалений об'єкт.[4] Цей аналіз був у свою чергу спростований дослідженням 2009 року, у якому було показано, що частота затемнень має добре виражену лінійну природу, хоча орбіти червоних карликів все ж мають невеликий ексцентриситет, що може бути наслідком збурення від невідомого тіла, яке не дозволяє вирівняти ці орбіти припливним силам. Даним спостережень може відповідати масивна планета або коричневий карлик з часом обертання в діапазоні 50–200 діб: такий об'єкт би був динамічно стійким, пояснив збурення часу затемнень та міг створювати спостережуваний ексцентриситет орбіт подвійної зорі.[6]
Найближче зоряне оточення
На відстані в межах 20 світлових років від CM Дракона знаходяться такі зоряні системи:
↑Van Altena W. F.; Lee J. T.; Hoffleit E. D. (1995). GCTP 3775.03. The General Catalogue of Trigonometric Stellar Parallaxes, Fourth Edition. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 8 травня 2014.
↑Gliese, W.; Jahreiß, H. (1991). GJ 630.1A. Preliminary Version of the Third Catalogue of Nearby Stars. Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 12 жовтня 2008.
↑ абвDeeg, H. J.; Ocaña, B.; Kozhevnikov, V. P.; Charbonneau, D.; O'Donovan, F. T.; Doyle, L. R. (2008). Extrasolar planet detection by binary stellar eclipse timing: evidence for a third body around CM Draconis. Astronomy and Astrophysics. 480 (2): 563—571. arXiv:0801.2186. Bibcode:2008A&A...480..563D. doi:10.1051/0004-6361:20079000.
↑Samus (2004). CM Dra. Combined General Catalogue of Variable Stars. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 18 лютого 2018.
↑ абMorales, Juan Carlos; Ribas, Ignasi; Jordi, Carme; Torres, Guillermo; Gallardo, José; Guinan, Edward F.; Charbonneau, David; Wolf, Marek; Latham, David W.; Anglada-Escudé, Guillem; Bradstreet, David H.; Everett, Mark E.; O'Donovan, Francis T.; Mandushev, Georgi; Mathieu, Robert D. (2009). Absolute Properties of the Low-Mass Eclipsing Binary CM Draconis. The Astrophysical Journal. 691 (2): 1400—1411. arXiv:0810.1541. Bibcode:2009ApJ...691.1400M. doi:10.1088/0004-637X/691/2/1400.
↑Doyle, Laurance R.; Deeg, Hans J.; Kozhevnikov, Valerij P.; Oetiker, Brian; Martín, Eduardo L.; Blue, J. Ellen; Rottler, Lee; Stone, Remington P. S.; Ninkov, Zoran; Jenkins, Jon M.; Schneider, Jean; Dunham, Edward W.; Doyle, Moira F.; Paleologou, Efthimious (2000). Observational Limits on Terrestrial-sized Inner Planets around the CM Draconis System Using the Photometric Transit Method with a Matched-Filter Algorithm. The Astrophysical Journal. 535 (1): 338—349. arXiv:astro-ph/0001177. Bibcode:2000ApJ...535..338D. doi:10.1086/308830.
↑Deeg, H. J.; Doyle, L. R.; Kozhevnikov, V. P.; Blue, J. E.; Martín, E. L.; Schneider, J. (2000). A search for Jovian-mass planets around CM Draconis using eclipse minima timing. Astronomy and Astrophysics. 358: L5—L8. arXiv:astro-ph/0003391. Bibcode:2000A&A...358L...5D.