PROFILPELAJAR.COM

Brefeldia maxima

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Амебозої (Amoebozoa)
Відділ:	Міксоміцети (Myxomycota)
Клас:	Myxogastria
Ряд:	Стемонітальні (Stemonitales)
Родина:	Стемонітові (Stemonitidaceae)
Рід:	Brefeldia
Вид:	B. maxima

Біноміальна назва

Brefeldia maxima
(Fries) Rostaf. 1873^[1]

Синоніми

Licea perreptans (Berk.) (1848)

Reticularia maxima (Fr.) (1825)
^[2]

Посилання

Вікісховище:	Brefeldia maxima
EOL:	873856
ITIS:	181309
NCBI:	1115727
MB:	175671
IF:	175671

Brefeldia maxima — вид міксоміцетових амебозоїв родини стемонітових (Stemonitidaceae).

Етимологія

Рід Brefeldia названо на честь німецького міколога Оскара Брефельда (1839—1925).

Поширення

Вид поширений в Європі, Азії, Північній Америці та на Маршаллових островах.

Опис

Зазвичай, росте на трухлявих пнях, стовбурах дерев, опалому листі та іншому рослинному смітті, але може рости і на живих рослинах. Утворює білий, слизовий безформний плазмодій, який не містить хлорофілу та не має цитоплазматичних мембран. Це найбільший плазмодій серед усіх шламових форм у всьому світі. Зазвичай, Brefeldia maxima сягає 4-30 см у діаметрі і товщини 0,5-1,5 см. У Північному Уельсі було знайдено зразок площею близько 1 м², товщиною близько 1 см і вагою 20 кг. Якщо взяти до уваги, що плазмодій є одноклітинною істотою, він також є однією з найбільших клітин у світі.

У пошуках поживних речовин повільно рухається по землі псевдоподіями. При дозріванні на його зовнішній поверхні утворюється коричнево-чорна кірка, а вміст всередині стає іржавого або коричнево-чорного кольору. Характерною особливістю цього виду є наявність клітинних везикулярних пухирців. Одинарна спора жовто-коричнева і має розмір 9-12 мкм. Спори поширюються вітром, а також жуками родини Latridiidae.

Примітки

↑ Rostafinsky JT. (1873). Versuch eines Systems der Mycetozoen (German) . с. 1—21.
↑ Brefeldia maxima. ZipcodeZoo. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 листопада 2016.