Adler Typ 10 (Adler 2.5L) модель 1930-х років німецької компанії Adler з аеродинамічним кузовом. Модель дебютувала на новозбудованих автобанах, через що її стали звати "орлом автобану" (нім.Autobahnadler).
Історія
Карл Єншке (нім.Karl Jenschke) до листопаду 1935 був старшим інженером компанії Steyr-Daimler-Puch AG, де займався розробкою автомобіля Тип 50 ("Steyr-Baby") з обтічною формою кузова. У компанії Adler він став головним конструктором і розпочав проектування авто на заміну моделі Adler Diplomat. Коефіцієнт лобового опору кузова становив 0,36. Модель презентували на 27 Міжнародному автосалоні в Берліні на початку 1937 р.
На модель встановлювали 6-циліндровий рядний мотор об'ємом 2494 см³ з верхнім розміщенням розподільчого валу. Складовою частиною шасі (рами) була підлога салону, що дозволяло збільшити його простір при низькому розміщенні відносно дороги. До рами приварювали металевий кузов. Кузов типу 4-дверний седан виготовляла компанія Ambi-Budd, а 2-[1] і 4-місні [2]кабріолет фірма Karmann. Кузов седан мав великий люк майже на всю ширину даху і на 2/3 задніх дверей. При модернізації кузова 1939 розмір люка зменшили, покращили доступ до запасного колеса, змінили вигляд панелі приладів та встановили додаткові фари на крилах (згодом залишили одну)[3]. Всі колеса мали гідравлічні амортизатори і гідравлічні барабанні гальма.
На її базі 1938 почали випуск моделі Adler 2,5 Liter Sport із збільшеним ступенем компресії (1 : 7,25 замість старої 1 : 6,25). Для цього замість старих карбюраторів Solex встановили три нові, що дозволило підняти потужність до 80 к.с.
Серійне виробництво розпочалось з листопада 1937 і за три роки виготовили 5750 машин за ціною 5750 марок за седан-лімузин. Кабріолет був дорожчим на 100 марок і більше, а Adler 2,5 Liter Sport вартував 8750 марок. Для прикладу лідер продажів Mercedes-Benz 230 коштував 5875 марок (седан) - 9300 марок (кабріолет).