Ad Age (до 2017 року Advertising Age) – це глобальний медіа-бренд, який публікує новини, аналітику та різні матеріали про маркетинг та медіа. Його одноіменний журнал був заснований як широкоформатна газета в Чикаго 1930 року[1][2]. Сьогодні матеріали публікують у різних форматах, включаючи вебсайт, щоденні email-розсилки, соціальні канали, події та друкований щомісячний журнал[3].
Головний офіс Ad Age знаходиться в Нью-Йорку. Його материнська компанія Crain Communications, що базується в Детройті[4], — це приватна видавнича компанія, що має понад 30 журналів, серед яких Autoweek, Crain's New York Business, Crain's Chicago Business, Crain's Detroit Business та Automotive News.
Історія
Advertising Age заснували як широкоформатну газету в Чикаго 1930 року. Першим її редактором був Сід Бернштейн[5], відомий багатьом читачам своєю колонкою «Con-SID-erations»[6]. Сайт AdCritic.com був придбаний The Ad Age Group у березні 2002 року[7]. У січні 2014 року Advertising Age поглинули торговий журнал BtoB[8].
2017 року журнал скоротив свою назву до Ad Age[9].
Визнання
Ad Age, який «Нью-Йорк таймс» 2014 року назвали «найбільшою публікацією в галузі торгівлі рекламою»[1], 1999 року опублікувала список 100 найкращих гравців в історії реклами. Серед них були Елвін Ахенбаум, Білл Бекер, Маріон Харпер-молодший, Мері Уеллс Лоуренс, ACNielsen, Девід Огілві та Дж. Вальтер Томпсон.
1980 року компанія Henderson Advertising, заснована 1946 року Джеймсом М. Хендерсоном у Грінвілі, штат Південна Кароліна, стала першим агентством за межами Нью-Йорка чи Чикаго, яке Advertising Age визнали «Рекламним агентством року»[10].
Суперечки
1968 року у відвовідь на вбивство Роберта Ф. Кеннеді Ad Age випустили статтю із заголовком «Пістолети мають йти!»[11] Через 30 років старший син засновника періодичного видання написав: «Ні до, ні після того Ad Age не робила нічого, що б викликало більшу реакцію»[12]. Редакція отримувала від читачів запити «скасувати мою підписку», описані як «Це перший раз, коли я бачив, що Advertising Age виходить за межі своєї тематики... Більше того, це не дуже страшно»[13].
Примітки
Посилання