71-612

71-612
Макет перспективного трамвая
Виробництво
Підприємство-виробникУсть-Катавський вагонобудівний завод
Проєкт1987 р
Екземпляри0
Розміри
Довжина27000 мм
Ширина2600 мм
Маса без пасажирів32 т
Максимальна швидкість75 км/год
Ширина колії1524
База ввізка1940 мм
Місткість
Місць для сидіння60
CMNS: 71-612 у Вікісховищі

КТМ-12 (71-612 відповідно до Єдиної нумерації вагонів) — проект шестивісного трисекційного низькопідлогового моторного трамвайного вагона, що розроблявся в кінці 1980-х років Усть-Катавським вагонобудівним заводом.

Історія створення

Макет перспективного трамвая, вигляд збоку

У 1980-х роках Усть-Катавський вагонобудівний завод під керівництвом головного конструктора С. А. Шленського розпочинає розробку нової серії трамвайних вагонів 71-608. Повна лінійка 8-ї серії на той момент мала 8 вагонів і була представлена в 1990 ріку на всесоюзному семінарі «Перспективи створення та впровадження нових типів рухомого складу міськелектротранспорту». Одним з лінійки нових вагонів мав стати 71-612 — низькопідлоговий зчленований шестивісний трисекційний трамвайний вагон з малоповоротними осями (з відмовою від поворотних візків шляхом оригінального вузла зчленування) на базі двох вагонів 71-608, проміжною і трохи зміненим дизайном 8-ї серії (зокрема, асиметричною кабіною), на основі дизайну перспективного трамвая, розробленого в 1987 році художником-конструктором Уральської філії Всеросійський науково-дослідний інститут технічної естетики Ігорем Володимировичем Левітом[1].

Проект перспективного трамвая передбачав комплекс рішень, які раніше не застосовувалися у вітчизняній практиці:

  • Модульна схема побудови, що дозволяє легко змінювати кількість вагонів у складі.
  • Низька підлога, наскрізний прохід.
  • Неповоротні візки без єдиних осей для колісних пар, що знаходяться в центрі кожного модуля, що дозволяють зробити підлогу в єдиному рівні по всій довжині складу.
  • Двовісні вузли зчленування, що дозволяють складу на неповоротних візках проходити S-подібні повороти.
  • Асиметрична конструкція головного та останнього вагонів, що дозволяє збільшити їх довжину, не порушуючи габариту проходження мінімального радіуса повороту з лівого боку (сторони зустрічного руху).
  • Плоска поверхня складу з посадкової сторони (сторони дверей), що дозволяє без зазорів використовувати перон, що знаходиться на рівні підлоги трамвая.

Подальша доля

Через розпад СРСР та сумнівну перспективу проекту в новій економічній реальності конструкторське бюро УКВЗ змушене було зупинити розробку вагона на стадії ескізного проекту. Вагон 71-612 так і не був реалізований в металі[2].

Примітки

  1. Шпаков І. В. Історія проектування вітчизняних зчленованих трамвайних вагонів на Усть-Катавському вагонобудівному заводі імені С. М. Кірова. — С. 212—214. — ISSN 1993-5552. Архівовано з джерела 30 жовтня 2013.
  2. Історична довідка про проекти зчленованих трамвайних вагонів УКВЗ. Пантограф. 2007. Архів оригіналу за 21 грудня 2009. Процитовано 14 липня 2013. [Архівовано 2009-12-21 у Wayback Machine.]

Посилання