7-ма зенітна дивізія веде свою історію від заснованого 11 березня 1940 року в Кельні із західної частини 4-го Командування ППО в районі Кельн-Аахен 7-го Командування ППО. Воно взяло на себе керівництво протиповітряною обороною в районі Кельна та Аахена. 1 вересня 1941 року 7-ме командування ППО було перейменовано на 7-му зенітну дивізію. Станом на 31 грудня 1941 року дивізія складалася з 38 важких зенітних батарей, 23 середніх і легких та 18 прожекторних батарей. До 1943 року дивізії також був приписаний район Бонна. 13 січня 1943 року до її складу входило 53 важкі батареї, 36 середніх і легких батарей і 4 батареї повітряного загородження. На 19 січня 1944 року чисельність становила 57 важких батарей, 22 середніх і легких, 23 прожекторні батареї, 3 авіаційні батареї і 4 димові роти. У вересні 1944 р. Аахенський район вийшов із зони відповідальності дивізії і був переданий у підпорядкування III корпусу ППО. На 21 грудня 1944 дивізія мала у своєму складі 59 важких батарей, 29 середніх і легких батарей, 10 прожекторних батарей і 1 димову роту. 23 січня 1945 року 7-му зенітну дивізію передали III корпусу ППО, із завданням взаємодіяти з 5-ю танковою армією. Командний пункт дивізії в 1945 році був переведений з Кельна в Геркенрат, де на початку квітня 1945 року з'єднання капітулювало.
Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, ISBN 978-3-86619-048-1, S. 57, 58.(нім.)
Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
