Головним завданням є ведення бойових й розвідувальних операцій у гірській місцевості. Бригада займається підготовкою військових альпіністів і має в'ючні підрозділи на конях місцевих порід.
У вересні 2004 року президент РФ Володимир Путін заявив про намір створити бригаду на південних кордонах РФ, яка мала б стати єдиним центром роботи різних спецслужб і відомств: ФСБ, Міністерства оборони, Прикордонної служби ФСБ.[2] Замисел для її створення — мати спеціалізовану гірськопіхотну частину, розгорнуту неподалік від «гарячих точок» Кавказу.[3] На відміну від більшості бригад, створених шляхом переформування вже наявних військових формувань, ця бригада мала створюватися з нуля. Розташування для майбутнього військового містечка обрали у станиці Сторожова-2, Зеленчуцького районуКарачаєво-Черкесії, на висоті 1010 м над рівнем моря, у гірській місцевості і неподалік російсько-грузинського кордону, поблизу 20 перевалів Західного Кавказу, зокрема Марухського та Клухорського. Клухорський перевал — частина старої Воєнно-Сухумської дороги.[3]
Військове містечко почали будувати у жовтні 2004 року, на його будівництво виділили 15 млрд рублів.[3]
30 червня 2006 року президент РФ Володимира Путіна видав указ про створення 34-ї окремої мотострілецької бригади.[3]
На 1 грудня 2007 року бригада була повністю укомплектована й розміщена на місці постійної дислокації у новозбудованому гарнізоні. До 2007 року звели 150 об'єктів інфраструктури. Кількість особового складу на 2007 рік становила 5000 осіб,[3] при його наборі перевагу віддавали людям, що пройшли промислову або спортивну альпіністську підготовку й строкову службу за призовом.[3][2]
На 2011 рік, після реформи про скорочення кількості контрактників, за контрактом у бригаді служило менше половини особового складу. Більша частина — призовники.[3]
У 2014 році, за даними ГУР, підрозділи 34-ї бригади перебували в окупованому Росією Криму.[5]
У 2021 році фіксувалося перекидання частин 34-ї бригади зі Ставрополя до окупованого Росією Криму.[6]
15 червня 2022 року СтратКом ЗСУ повідомив, що частини бригади зазнають значних втрат у війні в Україні.[7]
Організаційно-штатна структура
Управління бригади
1001-й окремий механізований батальйон (гірський) (в / ч 33182)
1021-й окремий механізований батальйон (гірський) (в / ч 33228)
491-й окремий гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон (в / ч 47004)
1199-й окремий розвідувальний батальйон (гірський) (в / ч 33835)
33-а станція фпс (в / ч 33508)
Батальйон зв'язку
Зенітна ракетно-артилерійська батарея
Рота радіоелектронної боротьби
Інженерно-саперна рота
Ремонтна рота
Рота матеріального забезпечення
Вьючно-транспортний взвод (56 коней)
Пункт (відділення) ветеринарного забезпечення
Медична рота
Операційно-перев'язувальний взвод
Санітарно-евакуаційний взвод
Комендантський взвод
Взвод радіаційного, хімічного і біологічного захисту
Взвод управління (начальника артилерії)
Взвод управління (начальника розвідувального відділення)
Відділення управління начальника ППО
Військовий оркестр
Редакція і друкарня газети
полігон
Продовольчо-речова служба (20 осіб)
Загін вартових собак
Оснащення
В'ючний транспорт
В'ючно-транспортний взвод є одним з підрозділів матеріально-технічного забезпечення 34-й омсбр(г).[2][4] У ньому налічується понад 80 в'ючних коней карачіївської й монгольської порід. В ході планових тактичних навчань коней формують у зв'язки. Кожна зв'язка з чотирьох коней здатна переносити до 250 кг вантажу і здійснювати добовий перехід у 25-30 км. Перед початком літнього періоду навчання з в'ючно-транспортним взводом проводяться п'ятиденні тактико-спеціальні заняття в гірсько-лісистій місцевості з подоланням гірських і водних перешкод, а також спеціальні виїзди на полігоні, де коней привчають до роботи в умовах високогір'я, до звуків пострілів і розривів гранат.[6]