Народився в аристократичній родині. Вивчав філософію у Болонському університеті. Потім викладав філософію у ліцеях Болоньї та Равенни, а після — з 1939 по 1965 — був професором історії філософії й естетики в університеті Мессіни. 1944 року Делля Вольпе вступив до Італійської комуністичної партії і до самої смерти був одним з провідних філософів партії та постійним автором теоретичних журналів «Сочьєта» та «Рінашіта».
Ідейна спадщина
Делля Вольпе — автор численних творів з історії філософії, лоґіки, естетики та критики ідеолоґії. Розпочавши свій інтелєктуальну еволюцію як послідовник італійського геґельянця Джованні Джентіле, під впливом подій другої світової війни (1939—1945) він перейшов на марксистські позиції і згодом зробив вагомий внесок у розвиток і поширення марксистської філософії й естетики в Італії. У своїх творах італійський філософ піддавав критиці сучасну «буржуазну ідеолоґію» (а такою він вважав зокрема й «геґельянський марксизм» Герберта Маркуза) і запропонував своє розв'язання на основі матеріялістичної діялєктики проблєм сучасної філософії й естетики. Делля Вольпе спробував розробити суто матеріялістичну теорію естетики, наполягаючи на важливости структурних характеристик і суспільного процесу виробництва творів мистецтва; такий погляд протистояв інтуїтивній концепції Бенедетто Кроче, що його Вольпе розглядав як продовження романтичних і містичних традицій XIX ст. За Вольпе, смак є головним джерелом естетичного судження. Відстоював принцип позитивного гуманізму, виступаючи як проти сучасних позитивістських течій (таких як лоґічний позитивізм і неоемпіризм), так і проти світського та реліґійного екзистенціялізму.
Серед книжок, що повною мірою представляють погляди італійського філософа, — «Лоґіка як позитивна наука» (1950), «Руссо та Маркс» (1956) і «Критика смаку» (1960). Варіант марксизму, запропонований Делля Вольпе, надихнув цілу школу, що у своєрідний спосіб інтерпретувала Марксові філософські твори. Серед його учнів — Лючіо Коллєтті, Маріо Россі, Умберто Черроні.
Твори
Ідеалізм мистецтва та проблєма катеґорія (L'idealismo dell'atto e il problema delle categorie, 1924).
Філософія досвіду Дейвида Юма (La filosofia dell'esperienza di David Hume, 1933—1935).
John Fraser, An Introduction to the Thought of Galvano Della Volpe, London: Lawrence & Wishart, 1977.(англ.)
Nicolao Merker, «Galvano Della Volpe», in Dizionario Biografico degli Italiani, vol. 38, Istituto dell'Enciclopedia italiana, Roma 1990.(італ.)
Mario Montano, «On the Methodology of Determinate Abstractions: Essay on Galvano della Volpe». in Telos, issue 7 (1971), pp. 30-49.(англ.)
Nicola Vulpe, «della Volpe, Galvano», in Irena Rima Makarek (ed.), Encyclopedia of Contemporary Literary Theory, Approaches, Scholars, Terms, Toronto: University of Toronto Press, 1993, pp. 291—293.(англ.)