«Я — капітан»[1] (фр.Io capitano) — драматичний фільм 2023 року режисера Маттео Ґарроне за сценарієм Маттео Ґарроне , Массімо Ґаудіозо, Массімо Чеккеріні та Андреа Тальяферрі[2].
Фільм, створений у міжнародній копродукції Італії, Бельгії та Франції, заснований на оригінальній ідеї Ґарроне і натхненний реальними історіями африканських маршрутів мігрантів до Європи. Знімання фільму проходили в Сенегалі, Марокко та Італії.
Сейду і Муса, двоє сенегальських підлітків, залишають рідне місто Дакар, щоб дістатися Італії і врятуватися від злиднів. Вони проїжджають через Малі з фальшивим паспортом і, хоча аферу викриває поліціянт, їм вдається уникнути в'язниці в обмін на 50 доларів. Опинившись у Нігері, вони їдуть пустелею, поки не потрапляють до Лівії, де їх заарештовують і відвозять в окремі центри утримання під вартою.
Сейду піддають тортурам, але йому вдається вирватися на волю, коли інший в'язень підштовхує його до того, щоб запропонувати себе як такого ж муляра, як і він. Після гарної роботи обох звільняють і оплачують їхню подорож до Триполі. У лівійській столиці Сейду зустрічає Мусу, з яким продовжує свій шлях до Європи.
Коли вони звертаються до посередника Ахмеда, який організовує переправи в Середземному морі, не маючи достатньо грошей, їм пропонують лише один варіант: Сейду доведеться вести човен. Проінструктований Ахмедом, як керувати транспортним засобом, Сейду вдається безпечно доставити всіх пасажирів на Сицилію.