Генерал-лейтенант військ Королівства Польського та шеф-комендант ланового регіменту. Учасник Тарногородської конфедерації. Належав до числа політичних опонентів короля Августа III[1], був прихильником короля Станіслава І Лещинського в 1704 і 1710 рр. і його повторного обрання на престол Речі Посполитої в 1733 р. У 1734 р. — один з організаторів Дзіковської конфедерації на захист короля Станіслава І Лещинського, де обіймав посаду генерального коронного регіментаря (1733–1735)
Був сьомом з-поміж найзаможніших магнатів Речі Посполитої того часу. Володів 4 містечками і 66 сілами (загальна сума річного прибутку становила 101 926 злотих 26 грошів), а також заставними 1 містом і 36 селами (Островки, Козліки на Влоках, Ляшки, Сальнік, Ковальовці, Тополяни, Поток, Гозна, Ковпаки, Малинка, Ольшанка, Тильвіці, Рафалівка, Кам'янка, Звєрки, Загурчани, Кухарівка, Скрибіче, Любніки, Пассинки, Новосади, Кудричі, Германівка, Германівська Волька, Куряни, Охрімовичі, Сєшки, Олєксіце, Татарівці, Криниці, Галіцькє, Добжиновка, Малі Фільварки, Великі Фільварки, Нова Воля, Гнєцюцки), фільварки Нєводніца, Германівка, Б'яли Сточек, Рафалівка, Камйонка, Добжиновка, Тополяни, Малинка, Тильвіца, Кухарівка, Плосковський і Заблудівський.
Родина
Був одружений чотири рази, помер бездітним.
Маріанна Любовецька (пол.Marianna Lubowiecka) († після 1726) — розлучені 1717 року
Ельжбета Моджевська (пол.Elżbieta Modrzewska) (†1728) — одружився з нею після 1720 року
Ельжбета Браницька (пол.Elżbieta Branicka) (†1746) — одружився в 1732 році. Вона була вдовою по старості сокальському Францішку Ксаверію Потоцькому (†1731). Її батьками були підляський воєвода Стефан Миколай Браницький та Катерина Схоластика Сапєга.[3]
Зофія Красінська (пол.Zofia Krasińska) (1719 -†1790) — одружився з нею в 1746 році. Її батьками були каштелян вісліцький Александер Красінський (†1730) та Саломея Тшцінська. Близько 1754 року, овдовівши, Зофія вийшла заміж вдруге за краківського каштеляна князя Антонія Любомирського (1718 -† 1782, його друга дружина).
.svg){kind=small}