Ян Радзивілл (1492 — 1542) — державний діяч, урядник Великого князівства Литовського. [джерело?]
Життєпис
Походив з литовсько-білоруського князівського роду Радзивіллів гербу Труби, гілки Медельської. Син Миколая Радзивілла, великого канцлера литовського, та Єлизавети Сакович. Народився у 1492 році. Здобув домашню освіту. 1517 року призначається підчашим великим литовським.
З 1519 року брав участь у війні проти Тевтонським орденом (до 1521 року). 1520 стає державцем марковським (до 1534 року). 1521 року визнається князем Священної Римської імперії. У 1522 році отримав староство бельське, а 1523 року — василіське і ковалевське. Водночас після розподілу батьківського спадку отримав села в Докшиці.
У 1529 році увійшов до складу комісії, яка займалася розмежуванням кордонів Великого князівства Литовського та Мазовецького князівства. У 1530 році разом з Юрієм Радзивіллом і Альбрехтом Гаштольдом фактично очолив Велике князівство Литовське. Це керування тривало до 1540 року.
У 1532 році увійшов до складу комісії, що займалося розмежуванням кордонів Великого князівства Литовського і Прусського герцогства. У 1534—1537 роках брав участь у війні проти Великого князівства Московського.
У 1535 року призначається генеральним старостою жмудським. Того ж року розпочав судову суперечку з полоцьким боярином Богданом Корсаком. У 1540—1541 роках входив до комісії з розмежування кордонів Великого князівства Литовського і Ливонського ордену. Помер у 1542 році.
Родина
Дружина — Ганна, донька Януша Костевича, воєводи вітебського
Діти:
Джерела
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.