У 1816 р. він почав свою працю в царині польської орфографії, що має безпосередній зв'язок зі стенографією.
Він досяг успішного результату після багаторічних досліджень у Польщі, коли опрацьовував щороку скоропис.
У 1828 р. він склав перший польський підручник геометричного скоропису. Його праця ґрунтувалася на його особистому досвіді в цій галузі після дослідження ним досвіду французьких та англійських стенографів.
У той час, скоропис вважався секретним листуванням (див. «Тайнопис»). З цієї причини, а також через ризики, пов'язані з можливою відсутністю попиту на ринку продажу книжок, видавці не хотіли спішити публікувати досягнутий результат Яна Крупського в 1830-і роки. Книга «Польський скоропис» (пол.Stenografia polska) була опублікована вже по смерті пана Крупського у м. Варшаві у 1858 році[2]. Ця його праця в собі мала теоретичну основу для творення системи стенографії. Згодом стенографування почали використовувати у роботі польського парламенту, Сеймі.
Розробку Крупського порівнюють з системою скоропису Джона Віліса[en] (*1575-†1628 рр.).
Крупський також написав перший підручник для гри у шахи польською мовою: «Стратегія шахова або практичний спосіб удосконалення гри у шахи», м. Варшава, 1835 р. (пол.Strategika szachowa czyli praktyczny sposób doskonalenia się w grze w szachy). Де він не копіюючи твори закордонних авторів надав власний метод, де підкреслив психологічні та педагогічніаспекти для успіху дітей та підлітків[3].
Праці
«Rozmaitości krajowe i zagraniczne», Tom 1-3, m. Warszawa, 1831 r. (пол.)
«Łaźnie parowe rosyjskie uważane pod względem lekarskim i dietetycznym», m. Warszawa, 1835 r., 1838 r. (пол.)
«Strategika szachowa czyli teoretyczny i praktyczny sposób doskonalenia się w grze szachów», m. Warszawa, 1835, 1836, 1844 (пол.)