У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Санґушко.
Януш Модест Сангушко, князь гербу Погоня (*1749 — † 1806, Заслав, Волинська губернія) — державний діяч, військовик Речі Посполитої, Російської імперії. Староста кременецький, стражник великий коронний (з 1787), радний конфедерації Торговицької, генерал-поручник російської армії.
Син Павла Карла Сангушка і Барбари Сангушкової.
30 травня 1775 року був нагороджений Орденом Святого Станіслава; 15 березня 1787 Орденом Білого Орла особисто польським королем Станіславом Августом.
Прихильник Радомської конфедерації 1767 року. В 1792 році взяв участь в Торговицькій конфедерації. Після Другого поділу Речі Посполитої (1793) за свою прихильність до росіян отримав звання генерал-поручника.
Був двічі одружений. Вперше з Кароліною Гоздзькою, вдруге з Анелею Ледуховською Джевецькою. Мав чотирьох дітей: Карла, Костянтина, Барбару і Клементину.
Був похований у костелі Святого Івана Хрестителя в Заславі.
Література
- Jerzy Dunin Borkowski. Almanach błękitny: genealogia żyjących rodów polskich. Lwów — Warszawa, 1908. (пол.)
- Сангушки [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite] (У:) Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона (рос.)
- ↑ а б Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 65. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 155. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X