Я́ківське — село в Україні, в Мукачівському районі Закарпатської області. Входить до складу Полянської сільської громади.
Географія
Село розташоване на лівому березі річки Велика Пиня, права притока Пині.
Історія
Яківське, за переказами, заснували переселенці зі словацької Ізвор-Гути, які тут працювали на заготівлі лісу. Лісоруби побудували собі тимчасове житло, а потім завели господарство, перевезли сюди сім'ї. Старожили твердять, що ще у 30-их роках минулого століття вимова яківчан нічим не відрізнялася від словацького говору жителів Гути. Та і народна назва Яківського — «Чехи» — підтверджує це.
Стосовно назви села ходять також перекази, що ніби жив тут колись дяк, і після цього село стали називати Дяківським, а з часом Яківським. Це народне пояснення до певної міри знаходить своє підтвердження у праці А.Петрова «Карпаторуські місцеві назви» (1929 рік): «Павлово; Осада: Дякуский, урочище — Пожарниця, Ясиня, Межиростока, Штимовка, Бзова, Квасова». Назви урочищ збереглися до нашого часу. Під осадою автор, видно, мав на увазі присілок (ще у радянські часи Яківське називають хутором). Але звернемо знову увагу на дату першої згадки –1896 рік. Яківське зафіксовано як Jaküvskoje. Ніякого приставного «D» немає. Можливо, село походить від антропоніма Яків — імені одного з перших поселенців цієї місцевості.
Відомо, що у 30-х роках на березі потічка, що біжить через Яківське, була школа, де навчав дітей один вчитель. Приміщення школи не належало державі, а орендувалось. Як ми вже згадували, теперішня школа була відкрита лише у 80-х роках ХХ століття у приміщені колишнього лісництва.
Взаємодопомога, патріархальний устрій допомагали жителям Яківського вижити у важкі часи безробіття і голоду.
На початку 1950 року у Павлові був заснований колгосп ім. Ворошилова. Проіснувала артіль під цією назвою до вересня 1950 року, після чого влився у плосківський колгосп ім. 70 — річчя Сталіна: «…для швидкого побудування комунізму та побудови сильного колгоспу…».
Функціонує греко-католицька церква на честь святих апостолів Петра і Павла
РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ СВЯТО - ПЕТРО - ПАВЛІВСЬКОЇ ЦЕРКВИ
Туристичні місця
- мінеральне джерело
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 268 осіб, з яких 132 чоловіки та 136 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 335 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
Посилання
