Юрченко Петро Павлович
Народився	18 листопада 1937(1937-11-18) (87 років)  Сухий Ставок, Великоолександрівський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульптор, викладач університету
Alma mater	Харківський художньо-промисловий інститут (1967)
Вчителі	Рябінін Микола Леонідович і Мельгунова Ірина Михайлівна
Заклад	Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Членство	Національна спілка художників України
Посада	старший викладач

Петро Павлович Юрченко (нар. 18 листопада 1937, Сухий Ставок) — український скульптор і педагог; член Харківської організації Національної спілки художників України з 1999 року^[1].

Народився 18 листопада 1937 року в селі Сухому Ставку^[2][3] (нині Бериславський район Херсонської області, Україна). Упродовж 1962—1967 років навчався у Харківському художньому інституті/Харківському художньо-промисловому інституті^[3]. Був учнем Миколи Рябініна, Ірини Мельгунової^[1][2][3].

Працює на посаді старшого викладача в Харківській державній академії дизайну та мистецтв^[2][3]. Мешкає у Харкові в будинку на вулиці 23 Серпня, № 73, квартира № 32^[1].

Працює у галузях станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

станкова скульптура

• «Червоний плугатар» (1966)^[1];
• «Портрет К. Хагельмозера» (1968)^[1];
• «Хокей» (1996)^[1];
• «Село» (1997)^[1];
• «Літо» (1997, дерево тоноване)^[3];

монументальні роботи

• барельєф «Полум'я революції» (1971)^[1];
• рельєфні композиції «Великий Жовтень» та «Тріумф революції» на станції Харківського метрополітену «Холодна гора» (у співавторстві з художником Віталієм Лєнчиним)^[4];
• барельєф «Планеристи» (Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості)^[2];
• погруддя Ярослава Мудрого (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого)^[2].

Бере участь у всеукраїнських і міжнародних виставках з 1995 року^[2][3].