PROFILPELAJAR.COM

Юліус Фучик
Юліус Фучик
чеськ. Julius Fučík
Ім'я при народженні	чеськ. Julius Jaroslav Fučík
Псевдо	J. F. Pavlov
Народився	23 лютого 1903; Прага
Помер	8 вересня 1943 (40 років); Берлін, Третій Райх або В'язниця Пльотцензееd, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Третій Райх; ·повішення
Країна	Чехословаччина; Долитавщина
Діяльність	письменник
Alma mater	Карлів університет
Знання мов	чеська
Партія	Комуністична партія Чехословаччини
Батько	Karel Fučíkd
Родичі	Фучік Юліус
У шлюбі з	Gusta Fučíkovád
Автограф
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі;

|Фото=

Не плутати з Юліусом Фучиком — австро-угорським композитором та диригентом..

Юліус Фучик (чеськ. Julius Fučík; 23 лютого 1903(19030223), Прага — 8 вересня 1943, Берлін) — чеський письменник і журналіст. Страчений у нацистській в'язниці. За рішення Міжнародної організації журналістів від 1958 року день його смерті, 8 вересня, відзначають як Міжнародний день солідарності журналістів.

Коротка біографія

Народився 23 лютого 1903 р., походив із робітничої родини з передмістя Праги Сміхова; був хрещений 22 березня, як Юліус-Ярослав; перше ім'я отримав від свого дядька, композитора Юліуса Фучика. Сім'я в 1913 році переїхала до Пльзеня, тому що його батько, за професією токар і водночас театральний співак-аматор, отримав запрошення до місцевого^[6] Міського театру^[cs]. У цьому театрі вже як маленький хлопчик Фучик зіграв десятки успішних дитячих ролей.

У 1919 році він заявив про вихід із римо-католицької віри. Навчався екстерном на філософському факультеті Карлового університету, у 1921 році вступив у Комуністичну партію Чехословаччини. У 1926 році він став членом літературного об'єднання Devětsil, в 1929 році став одним із засновників Лівого фронту. У період 1928—1938 років працював шеф-редактором журналу «Творба», а з 1929 року працював у друкованому органі компартії газеті «Руде право^[ru]», був її кореспондентом у Москві. Він належав до групи, яка відкинула будь-яку критику СРСР, а збірка його репортажів з Радянського Союзу — «Країна, де завтра вже означає вчора» є прикладом украй упередженого висвітлення СРСР. Фучик підтримував колективізацію, розкуркулення, оспівував успіхи індустріалізації і наголошував на тимчасовості усіх труднощів. Зокрема, побувавши в УСРР напередодні Голодомору 1932—1933 років, він безапеляційно підтримував політику комуністичного тоталітарного режиму^[7]. У свої пізніших творах та репортажах тему Голодомору не зачіпав.

Страчений у берлінській в'язниці Плетцензе^[en] 8 вересня 1943 р. через повішення (а не гільйотинований, як вважалося, бо 7 вересня 1943 приміщення для страт у Плетцензе були пошкоджені в результаті бомбардувань, і гільйотина була тимчасово виведена з експлуатації, тому страти можливо було виконувати тільки через повішення).

Після 1948 року став іконою комуністичної ідеології в Чехословаччині.

Автор відомої книги «Репортаж, писаний у зашморгу». У книзі описує свій арешт, перебування у нацистському ув'язненні й допити, під час яких від нього вимагали виказати спільників-антифашистів. «Репортаж...» містить літературні портрети його товаришів по ув'язненню і його тюремників. Змальованих ним осіб автор поділяє на «людей» і «людців» залежно від іхнього ставлення до нацизму й від ступеня морального падіння. Крім того, у «Репортажі...» описана підпільна антинацистська діяльність Комуністичної партії Чехословаччини. «Репортаж, писаний у зашморгу» перекладений більш ніж 90 мовами світу і є одним з найвідоміших чеських творів.

За оповіданням Фучіка знято український мультфільм «Літери з ящика радиста» (1966).