Юліус Буклер
нім. Julius Buckler
Народився	28 березня 1893(1893-03-28)[1]  Mombachd, Майнц, Німецька імперія
Помер	23 березня 1960(1960-03-23)[1] (66 років) або 23 травня 1960(1960-05-23)[2] (67 років)  Бонн, ФРН[3]
Країна	Німеччина[4][3]
Діяльність	льотчик, військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Роки активності	з 1913
Військове звання	Лейтенант
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Юліус Буклер (нім. Julius Buckler; 28 березня 1893, Майнц — 23 травня 1960) — німецький льотчик-винищувач, один з кращих асів Першої світової війни. Кавалер ордена Pour le Mérite.

У віці 15 років підробляв в бригаді кваліфікованих покрівельників у авіаційного інженера-конструктора Фоккера. У 1913 році залишив роботу і з початком Першої світової війни записався в 117-й піхотний полк лейб-гвардії Великої герцогині Аліси Гессенської. Після важкого поранення на фронті визнаний непридатним до військової служби. Написавши заяву про переведення в авіацію, почав літати в 17-й винищувальній ескадрильї.

30 листопада 1917 він був поранений вчетверте. Після свого одужання повернувся в Jasta 17, де літав на двох літаках, названих ним «Ліллі» і «Мопс». Свій рахунок перемог довів до шести. У травні 1918 року ще раз був важко поранений. Провів два місяці в шпиталі. 20 вересня повернувся в стрій і був призначений на посаду командира 17-й винищувальної ескадрильї. Всього до кінця війни здобув 36 перемог.

Під час Другої світової війни з 1942 року був командиром авіаційної бази в Штраусберзі.

У 1956 році Юліус Буклер взяв участь в першому після закінчення Другої світової війни Німецькому авіаційному святі. 22 червня розпочався старт першого етапу перельоту за маршрутом Гангелар — Брауншвейг. У перельоті брали участь відомі льотчиця Еллі Байнгорн і льотчики Альберт Фальденбаум, Йоганнес Штайнгофф і Юліус Буклер.

Юліус Буклер помер 23 травня 1960 року. Похований на Bad Godesberg — центральному кладовищі Бонна.

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак військового пілота (Баварія)
• Медаль «За відвагу» (Гессен)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Військовий почесний знак в залізі
• Золотий хрест «За військові заслуги» (12 листопада 1917)
• Pour le Mérite (4 грудня 1917)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест.

• «Malaula, der Kampfruf meiner Staffel.» Malaula Berlin. Steininger, 1939.
• «Malaula, der Schlachtruf meiner Staffel.» 1942.
• Norman Franks (Hrsg.): «Malaula! The Battle Cry of Jasta 17.» Übersetzt von Adam M. Wait. Grub Street, 2007, ISBN 1-904943-80-2.

• Сторінка Юліуса Буклера на сайті Червоні Соколи [Архівовано 9 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Список німецьких асів на сайті Червоні Соколи [Архівовано 13 грудня 2014 у Wayback Machine.]

1. ↑ ^{а б в} Deutsche Nationalbibliothek Record #126340781 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. ↑ ^{а б} Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
3. ↑ ^{а б} http://www.theaerodrome.com/aces/germany/buckler.php
4. ↑ http://members.tripod.com/j37_bw/medals.htm