Під час Громадянської війни 1696—1702 років у Великому князівстві Литовському спочатку підтримував рід Сапегів, які воювали проти інших знатних родів; після смерті короля Яна ІІІ Собеського вирішив піти у опозицію разом зі своїм братом Домініком, воєводою полоцьким, до Міхала (Михайла) Сервація Вишневецького і Л. Поцея, за що в 1701 році втратив булаву польного гетьмана литовського, яку отримав ще в 1685 році.
Під час численних битв з татарами і турками, під час кампаній 1673—1698 років Юзеф показав себе чудовим наїзником, хоробрим воїном, проте не виявляючи ніякого таланту полководця. У 1697 році, щоб залишити після себе що-небудь на пам'ять нащадкам, заклав фортецю у Тересполі (Люблінське воєводство).