село Щепанів
Церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Козівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040230360050295
Облікова картка	Щепанів
Основні дані
Засноване	1638
Населення	558
Територія	0.091 км²
Густота населення	6131.87 осіб/км²
Поштовий індекс	47671
Телефонний код	+380 3547
Географічні дані
Географічні координати	49°22′22″ пн. ш. 25°6′45″ сх. д. / 49.37278° пн. ш. 25.11250° сх. д. / 49.37278; 25.11250
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Криве
Відстань до залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38
Карта
Щепанів
Щепанів
Мапа
Щепанів у Вікісховищі

Ще́панів — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. До 2020 - адміністративний центр колишньої Щепанівської сільради, якій було підпорядковане село Бартошівка.

Населення — 500 осіб (2007).

Село Щепанів розташоване на відстані 19 км на схід від Бережан та 14 км на північ від міста Підгаєць. Межує на півдні із селом Телячим, на заході — з Літятином, на північному заході — зі селом Криве а на сході — селом Кальне.

Найближча залізнича станція — в селі Кривому. За 2 кілометри на захід від села проходить головна дорога зі Львова через Бережани до Підгаєць і Монастириськ.

Через село тече невелика річка Масівка, яка впадає в Коропець. Потічок Масівку творять шість джерел. Над потічком були два водні млинки, один в селі другий за селом

Згідно із місцевою старою церковною хронікою, назва села походить від першого поселенця Степана. Спочатку село називали Степанів, але в польський період змінило назву на Щепанів.

Перша згадка про село датується 1638 роком, і пов'язано з часом побудови церкви. Проте, згідно з хронікою, це була вже третя церква від часу заснування села.

Згідно з переказами старожилів, давній Щепанів був великим село у розлогій долині Стежирів, простягався вздовж потічка Масівки, аж до млина на 2 км за селом в сучасних межах. Про це свідчать рештки посуду та людські кістки, які знаходили люди працюючи на землі в цій долині. Після татаро-монгольської навали, яка знищили це село, люди заснували нове поселення у ще більш неприступному глибогому яру.

15 червня 1934 р. село передане до Бережанського повіту з Підгаєцького^[1]

В дорадянський період діяли «Просвіта», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.

Пожежі 1917 та 1936, повінь — 1955, 2019року.

У міжвоєнний період в селі жили до 700 осіб, в тому числі українців 675, поляків — 12, євреїв — 13 осіб.

В радянський період село належало до Кальненської сільської ради. У 1986 році комуністична верхівка дала наказ зробити погром в церкві і зробити там "музей хліба". Секретар партії почала збирати команду для погрому. В команді мали бути присутні голова сільради, секретар партії, робочі з Колгоспу. На той час головою сільради був Бартошевський Ярослав, який не пішов громити церкву, за що його понизили з посади голови до економіста. Згодом інформація про цей інцидент з погромом дійшла аж до Кремля, всі, хто був причетний до цього - були звільнені з робочих місць.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району^[3].

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким^[4]:

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

• Михайло Савка (нар. 1962) — радянський та український футболіст і тренер.
• Ярослав Сташків (позивний «Бистрий») (1977—2014) — боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», загинув під час АТО неподалік міста Щастя Луганської області.^[6]

Є церкви Введення в Храм Пресвятої Богородиці (1638, дерев.) та нова (1993, мурована), «фігура» Матері Божої (1856).

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипана братська могила діячам ОУН і воякам УПА.

Скульптура Матері Божої Непорочного Зачаття

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована в центрі села, на подвір'ї В. Салітуцького.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (встановлена 1834 р.).

Скульптура — 1,5 м, цоколь — 0,3х1,3х1,25 м, постамент — 2,7х0,7х0,7 м, площа — 0,0004 га.^[7]

Працюють ЗОШ І-ІІ ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Щепанівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Кредо школи: «Нехай у школі панують: яскрава думка, живе слово,і творчість дитини» . (В. Сухомлинський)

Перші відомості про заснування школи в селі Щепанів відносяться до 1909 року. За сприянням вчителя Олекси Пасєки у 1921 році була збудована нова школа. Тут навчалися діти 1-4 класів до 1958 року. У 1958 році зроблено ремонт приміщення колишнього «Народного дому» і сюди перенесено навчання дітей. У 1986 році було зроблено прибудову і відкрито комплекс «школа-дитячий садок».

Рішенням Козівської районної Ради народних депутатів від 9 серпня 1994 року комплекс було реорганізовано в загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, призначено директором Корвач Марію Іванівну, заступником директора з навчально-виховної роботи – Губич Марію Іванівну. З 1997 року заступником директора призначено Бабій Оксану Степанівну, а з 2008 року – Мариновську Любов Ярославівну.

У 2008-2009 навчальному році в школі працює 14 вчителів, з них вищу освіту мають 13 чоловік, незакінчену вищу – 1. Творчий потенціал педагогів: спеціалістів вищої категорії – 2, спеціалістів І категорії – 10, спеціалістів ІІ категорії – 1, спеціалістів – 1. Педагогічний стаж вчителів: до 3-х років – 2, від 3 до 10 років – 3, від 10 до 20 років – 8, понад 20 років – 1. Для належної організації навчально-виховного процесу в школі працює 7 чоловік технічного персоналу. Навчається 57 учнів .

• Дяківський С. Село Щепанів. Історичний нарис. — Тернопіль, 2004.
• Мельничук Б., Черемшинський О. Щепанів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 665–666. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Лаврук О., Федечко М., Яцюк К. Щепанів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 496—497. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Szczepanów, wś, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 843. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.