PROFILPELAJAR.COM

село Шидлівці
	Церква святого МиколаяЦерква святого Миколая
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Гусятинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060130170023440
Основні дані
Засноване	1420
Населення	241
Територія	1.670 км²
Густота населення	144.31 осіб/км²
Поштовий індекс	48208
Телефонний код	+380 3557
Географічні дані
Географічні координати	49°0′28″ пн. ш. 26°12′34″ сх. д. / 49.00778° пн. ш. 26.20944° сх. д.
Водойми	Збруч
Відстань до; районного центру	9 км
Найближча залізнична станція	Гусятин
Відстань до; залізничної станції	9 км
Місцева влада
Адреса ради	48208, с. Сидорів
Карта
	Шидлівці
	Шидлівці
Мапа
	Шидлівці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Шидлівці.

Шидлі́вці — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на північному сході району. До 2020 підпорядковане Сидорівській сільській раді.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.^[1]

Населення — 226 осіб (2007).

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури і ран. залізн. доби.

Перша писемна згадка — 1420.

Під час 1-ї світової війни спалене.

Діяли «Просвіта» та інші товариства, кооператива.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	241	100%

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610268, розташована у приміщенні клубу.

Результати

зареєстрований 131 виборець, явка 64,89%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,59%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 17,65%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,29%.^[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 32,53%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 22,89%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 15,66%^[4].

Пам'ятки

Є церква святителя Миколая Чудотворця (1752, кам.), костел Зіслання Святого Духа (1935), капличка.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1956).

Природоохоронні території

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Соціальна сфера

Працюють клуб, бібліотека, ФАП, 2 торгові заклади.

Див. також

Галерея

Кладка через Збруч виводить прямо на австрійський млин
Церква святого Миколая (1752р.)
Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії (1935)

Примітки

↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]

Література

У Вікісловнику є сторінка Шидлівці.

Бігус М., Уніят В., Щавінський, В. Щидлівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 134—135. — ISBN 978-966-457-228-3.
Бігус М., Уніят, В. Шидлівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 637. — ISBN 978-966-528-279-2.
Szydłowce (pow.husiatyński) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 99. (пол.)