Шавлія
Шавлія лікарська (Salvia nemorosa)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина:	Nepetoideae
Триба:	Mentheae
Рід:	Шавлія (Salvia) L.
Види
Понад 1000[1]
Синоніми
Meriandra
Вікісховище: Salvia

Шавлі́я (Salvia L., народні назви — шевлія, шалві́я) — найчисельніший рід рослин родини губоцвітих, налічує майже 1000 видів багаторічних та однорічних трав'янистих рослин або напівкущів, заввишки 50–70 см. Рід поширений на всіх континентах крім Антарктиди^[1].

За академічним «Словником українських наукових і народних назв судинних рослин» (Кобів, 2004) для роду Salvia вказано (с. 362): «Salvia L. — шавлі́я (Сл, Ру, Оп, Дб), шалві́я (Вх2, Вх3, Гв, Сл), шевлія (Вх1).»^[2]. Шавлія, -ї, ор.-єю. У слові шавлія — наголос на і /3.-С.793/. Українська назва посередництвом польської шалвія (з дальшою метатезою) має латинське походження: від лат. salvus — «здоровий», свою назву рослина отримала завдяки цілющим властивостям^[3].

Листки прості або перисто-складні, подовжені, черешкові, запущені, сіро-зеленого кольору. Квіти дрібні, білі, рожеві чи синьо-фіолетові, зібрані в суцвіття. Чашечка від трубчастої до дзвінчастої, на горлі зсередини волосиста або гола, двогуба. Віночок 2-губий. Тичинок 2. Плоди — горішки темно-бурого кольору. Горішки трійчасті, яйцеподібні або довгасті, голі, гладкі^[4].

Цвіте в червні — липні.

Шавлія морозостійка, полюбляє сухі та плодючі ґрунти. Розмножують вегетативно та за допомогою насіння, які висівають безпосередньо в ґрунт. Посів проводять напровесні чи пізньої осені.

Рід поширений на всіх континентах крім Антарктиди^[1].

В Центральній Європі рослина вирощується з часів середньовіччя.

Відомо понад 1000 видів; в Україні 29 — два з них введено в культуру. Деякі види:

• Шавлія лікарська (Salvia officinalis) — настоянка з її листя використовується при стоматитах, катарах верхніх дихальних шляхів тощо.
• Шавлія мускатна (Salvia sclarea) — розводиться в Криму для виготовлення ефірної олії, яка вживається у парфумерії та медицині.
• Шавлія віщунів — (Salvia divinorum) — рослина, листя якої містять в собі психоактивний галюциноген Сальвінорин А.
• Шавлія поникла (Salvia nutans)
• Шавлія кільчаста (Salvia verticillata)
• Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola)
• Шавлія гайова (Salvia nemorosa)
• Шавлія ефіопська (Salvia aethiopis)
• Шавлія липка (Salvia glutinosa)

Серед ендеміків України — шавлія кременецька.

Шавлія — пряність, яка збагачує смак та сприяє покращенню засвоювання жирних м'ясних страв, м'яса, приготованого на грилі, соусів, омлетів з сиром. Добре поєднується з червоним перцем. Листя шавлії використовують як приправу до салатів, в овочеві та рибні страви. Їх додають у маринади до огірків, кабачків та інше. З листя заварюють чай. Ефірну олію шавлії застосовують у виробництві харчових концентратів, ковбас, консервів, а також для ароматизації мила, зубних паст тощо.

Шавлія дуже приваблива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є чудовим медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак.

Щоби відлякувати кіз від культурних рослин чи овочів, можна використовувати шавлію, оскільки вони не полюбляють запах цієї рослини (як і лаванди). Шавлія також отруйна для кіз, і найчастіше тварини не їдять шкідливі для них рослини, якщо достатньо іншої їжі. Кози будуть їсти шавлію, лише якщо вони дуже голодні.^[5]

• 1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин^[6].

3.Український орфографічний словник /За ред. проф. А. О. Сашенко. Х.:Прапар,1997.-ISBN5-7766-0536-9.-C.793.

• Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов. Мир пищевых растений. — Кишинев: Тимпул, 1989. — С. 276. (рос.)
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Betsy Clebsch, Carol D. Barner. The new book of salvias: sages for every garden. Timber Press, 2003. — ISBN 0-88192-560-8, 9780881925609, 344 стор.
• J. B. Walker, K. J. Sytsma Staminal Evolution in the Genus Salvia (Lamiaceae): Molecular Phylogenetic Evidence for Multiple Origins of the Staminal Lever. Annals of Botany 100 : 375—391, 2007 (англ.)

• Шавлія // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 473-475. — ISBN 5-88500-055-7.
• Сальвія // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 78. — ISBN 978-966-08-4940-2.
• Шавлія // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 49, 143, 152.
• ШАВЛІЯ [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• Шавлія на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
• http://plants.usda.gov/java/ClassificationServlet?source=display&classid=SAOF2 [Архівовано 30 вересня 2006 у Wayback Machine.]
• Шавлія лікує бронхіт