Чіно да Пістоя (також пишуть «Пістойя», Чіно з Пістої, Чіно Пістойський, італ. Cino da Pistoia; його повне ім'я — Гуіттончіно де Сигібульді, італ. Guittoncino de Sighibuldi. * близько 1270, місто Пістоя, Тоскана — †1336 або 1337, там само) — італійський правознавець та поет, засновник школи постглосаторів[en] (коментаторів) римського права. У поезії належав до представників стилю Дольче стиль нуово (італ. Dolce stil nuovo). Університетський вчитель правника Бартола та поета Петрарки.
З біографії
Народився у містечку Пістоя (за 32 кілометри від Флоренції) у родині нотаріуса Франченско та його дружини Діаманте. Сім'я батька Чіно належала до знатних патриціанських родів.
Основи наук та класичні мови Чіно почав опановувати у рідному місті під керівництвом Франческо да Колле (Francesco da Colle). У 1279—1284 роках тут же в Пістої Чіно розпочав вивчення права у професора Діно Россоні. Впродовж 1284—1292 років Чіно продовжував вивчення римського права в Болонському університеті, слухав лекції Франческо Аккурсія та Ламбертіно Рампоні.
В період 1292—1294 Ч. да Пістоя був у Франції, де знову займався вивченням права в університетах Парижа та Орлеана у професорів П'єра де Бельперша та Жака де Ревіньї[en]. У Франції Пістоя підготував основну частину свого знаменитого правничого трактату Lectura in codicem.
11 червня 1314 року вже ймовірно на батьківщині у Пістої Чіно завершив написання Lectura in codicem, що являв собою коментар до перших дев'яти книг Кодексу Юстиніана, а 9 грудня 1314 року він успішно провів публічний захист цієї роботи в Болонському університеті і отримав ступінь доктора права[2].
Чіно да Пістоя займався юридичною та викладацькою практикою у Флоренції, Мацертаті, Сієні, Болоньї та Перуджі.
Був автором збірки поетичних творів «Пісні».
Твори
- Cinus de Pistoia. Commentaria in Codicem. 2 vols. (Ed.: Pavia 1483; Lyon 1526; Frankurt 1578).
-
Lectura in Codicem, 1547
-
Le rime, 1862
Примітки
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Christopher Kleinhenz. Cino da Pistoia (c. 1270 — c. 1336 or 1337) // Key figures in medieval Europe. An Encyclopedia // Ed. Richard K. Emmerson. — New York-London: Routledge, 2006. — p. 141.
Література
- G. M. Monti. Cino da Pistoia Giurista. — Citta del Castello, 1924.
- G. Astuti. Cino da Pistoia e la giurisprudenza del suo tempo // Colloquio Cino da Pistoia, Atti dei Convegni Lincei 18. — Roma: Accademia Nazionale dei Lincei, 1976. — Р. 129—152.
- Christopher Kleinhenz. Cino da Pistoia (c. 1270 — c. 1336 or 1337) // Key figures in medieval Europe. An Encyclopedia / Ed. Richard K. Emmerson. — New York-London: Routledge, 2006. — p. 141—142.
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|