PROFILPELAJAR.COM

селище Чутове
	Чутівська РДАЧутівська РДА
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Полтавський район
Рада	Чутівська селищна рада
Код КАТОТТГ	UA53080450010015062
Основні дані
Засновано	1743
Статус	із 2024 року
Населення	▼ 6 024 (01.01.2022)
Поштовий індекс	38800—803
Телефонний код	+380 5347
Географічні координати	49°43′18″ пн. ш. 35°10′10″ сх. д. / 49.72167° пн. ш. 35.16944° сх. д.
Висота над рівнем моря	104 м
Водойма	р. Коломак, р. Чутівка, Балка Лисича ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Скороходове
До станції:	12 км
	До обл. центру:
- фізична:	52 км
- залізницею:	44 км
- автошляхами:	55,4 км
Селищна влада
Адреса	38800, Полтавська обл., Полтавський район, смт Чутове, вул. Набережна, 9
Голова селищної ради	Корольов Микола Павлович
Карта
	Чутове
	Чутове

Чу́тове — селище, центр Чутівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області. Колишній районний центр. 6,4 тис. мешканців (2001 р.). Орган місцевого самоврядування — Чутівська селищна рада.

Географічне розташування

Селище міського типу Чутове знаходиться на лівому березі річки Коломак, в місці впадання в неї річки Чутівка, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Каленикове (Коломацька громада Харківської області), нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Новофедорівка, вище за течією річки Чутівка на відстані 2,5 км розташоване село Таверівка. Через селище проходять автомобільні дороги М03 та Т 1722. У селищі Балка Лисича впадає у річку Чутівку.

Розташоване за 55 км від Полтави (автошлях E40, з яким збігається М03) та за 12 км від залізничної станції Скороходове.

Історичні відомості

Вперше згадується в духовниці полтавського полковника В. В. Кочубея 1743 р.

З інших джерел відомо, що 1764 р. було селом, у якому налічується 82 двори, церква, кілька крамниць.

Згідно з Генеральним описом Лівобережної України 1765—1769 рр. село входило до складу Великобудищанської сотні Полтавського полку.

Після 1781 р. Чутове ввійшло до складу Чернігівського намісництва, 1796 р. — Малоросії, 1802 р. — до Полтавського повіту Полтавської губернії.

За даними на 1859 рік у власницькому селі мешкало 1877 осіб (899 чоловічої статі та 978 — жіночої), налічувалось 312 дворових господарства, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари^[2].

Станом на 1900 рік село було центром Чутівської волості^[3].

На початку ХХ століття власником економій став поміщик Дурново. 1902 року жителі Чутового взяли участь у селянському повстанні, яке було придушене силою зброї.

У травні 1920 р. в Чутовому виникло радянське господарство — розплідник племінних свиней.

1923 року створений Чутівський район.

З 13.10.1941 р. по 20.09.1943 р. Чутове знаходилося під німецько-фашистською окупацією. 13 квітня 1957 р. Чутове віднесено до категорії селищ міського типу.

До жовтневого перевороту 1917 року в Чутовому містився маєток родини Скоропадських, 20 000 десятин, записаний на Марію, дочку Павла Скоропадського. Ймовірно, спадок перейшов їй від матері, Олександри Скоропадської (до шлюбу Дурново).^[4]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	6133	96.25%
російська	211	3.31%
вірменська	14	0.22%
білоруська	12	0.18%
румунська	1	0.02%
інші/не вказали	1	0.02%
Усього	6372	100%

Економіка

В смт знаходиться ТОВ «ГРАНД-МОЛПРОДУКТ». На підприємстві виробляються: масло вершкове, спред, сири, згущене молоко^[6].

ТОВ «Молочна рівєра».

Освіта та культура

У смт працює Чутівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Чутівське професійно-технічне училище № 55, дитячі садочки.

Культурним осередком Чутового і району є районний будинок культури. У селищі діє районний краєзнавчий музей. Музей двох війн — Другої світової та нинішньої неоголошеної на Донеччині — фундується з 2017 р.^[7].

У Чутовому є кінно-спортивний комплекс «Тракен», на якому проводяться регулярні спортивні змагання з кінного спорту, та розводять коней породи Тракен.

Персоналії

У Чутовому народилися:

актриса Клара Лучко.
Маслов Володимир Єлисейович — заслужений працівник освіти України, професор, відмінник освіти України, ректор, почесний громадянин Кременчука.
Мараховський Олександр Григорович — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Ріттер Павло Григорович — літературознавець і мовознавець-санскритолог й індоєвропеїст та перекладач, один з перших українських індологів.
Завгородній Олексій Іванович (науковець) — український науковець у сфері сільського господарства, доктор технічних наук.

Пам'ятки

Неподалік від селища розташований ландшафтний заказник місцевого значення Лизняна балка.
Між селом Кочубеївка та селищем Чутовим розташована комплексна пам'ятка природи місцевого значення «Грушеві могили»^[8].

Примітки

↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 130)
↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
↑ Гетьманський рух минулого сторіччя в архівних документах розвідки (частина 2) = Київ. 2020. Служба зовнішньої розвідки України Галузевий державний архів. с.782.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Продукція ТОВ «Гранд-Молпродукт». Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 30 червня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Рішення двадцять другої сесії [[Полтавська обласна рада|Полтавської обласної ради народних депутатів]] п'ятого скликання від [[28 серпня]] [[2009]] року «Про оголошення, зміну меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду Полтавської області» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.