Ревуцький Лев Миколайович Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л. М. Ревуцького — чоловіча хорова капела .
Муніципальна академічна чоловіча хорова капела ім. Л.М. Ревуцького, як Київська чоловіча хорова капела , була створена рішенням Президії Музично-хорового товариства УРСР в 1969 році.
Чоловічий хоровий спів є важливим чинником та внутрішньою потребою української душі. В Україні в церковних хорах співали тільки чоловіки та хлопчики (дисканти , альти ). Звідси й багатство церковної хорової музики у звучанні чоловічих голосів. Потреба у створенні чоловічої хорової капели, яка б зберігала та розвивала вікові традиції чоловічого хорового співу була очевидна.
Вперше капела заспівала наприкінці 1970 року під орудою заслуженого діяча мистецтв України Семена Васильовича Дорогого – першого художнього керівника та головного диригента капели .
За визначні мистецькі досягнення в 1974 році колективу було присвоєно ім’я класика української музики Левка Ревуцького .
З 1978 по 1984 рік капелою керував народний артист України Євген Савчук .
З 1984 по 2009 роки незмінним художнім керівником капели був народний артист України Зіновій-Богдан Богданович Антків (6.04.1942 – 13.05.2009 ).
Він одним з перших українських диригентів звернувся до української духовної музики , літургій К. Стеценка , О. Кошиця , М. Леонтовича та ін. Під його керівництвом вперше зі сцени прозвучали стрілецькі та повстанські пісні , визначились основні репертуарні пріоритети капели: світова класика, вітчизняний фольклор , духовна спадщина та сучасна композиторська творчість . Завдяки його подвижницькій праці репертуар капели постійно оновлювався - розшукувались, виконувались і записувались незаслужено забуті сторінки української хорової музики : колядки , щедрівки , історичні, козацькі, чумацькі, стрілецькі, повстанські, весільні та інші народні пісні , старовинні канти , київські розспіви та розспіви Києво-Печерської лаври , твори Д. Бортнянського , М. Березовського , А. Веделя , М. Лисенка , К. Стеценка і багатьох інших українських композиторів .
Колектив налічує 45 високопрофесійних музикантів . За ініціативи та сприянні заслуженої артистки України, професора Київської консерваторії Елеонори Виноградової було створено хор хлопчиків та юнаків.
З 2009 по 2013 роки художнім керівником, головним диригентом капели був заслужений діяч мистецтв України Курач Юрій Володимирович , який працював в капелі диригентом з 1984 року. За час роботи в капелі ним підготовлено до виконання велику кількість хорових творів та концертних програм, записано більше, як 20 компакт-дисків .
З вересня 2013 по листопад 2015 року художнім керівником капели був заслужений діяч мистецтв України В. Курач , який на теперішній час є головним диригентом капели. Під його орудою Капела продовжила традицію виконання Різдвяних концертів — своєрідної візитівки творчого колективу. За указом Президента України від 21 серпня 2020 року №335/2020 Володимир Курач отримав почесне звання Народний артист України [ 1]
З листопада 2015 року по січень 2018 художнім керівником капели був Андрій Карпінець . З 2016 року колектив очолює О. Круковський . За указом Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 Олександр Круковський отримав почесне звання Заслужений діяч мистецтв України [ 2]
В різний час в чоловічій хоровій капелі працювали і працюють заслужена артистка України Зайцева Аїда Набіївна (керує хором хлопчиків та юнаків), солістка капели — заслужена артистка України , співачка , обдарована прекрасним лірико-колоратурним сопрано Валентина Іваненко (у 1993 році була удостоєна першої премії і звання лауреата I Міжнародного конкурсу виконавців камерної музики «Золота осінь»), заслужений артист України , соліст капели, володар чарівного та неповторного лірико-драматичного тенора Віктор Шуляк та інші.
У 2007 році Київська міська рада реорганізувала державну концертну установу «Державна чоловіча хорова капела України ім. Л. М. Ревуцького» шляхом перетворення її у комунальний Концертний заклад культури «Муніципальна академічна чоловіча хорова капела ім. Л. М. Ревуцького»[ 3]
Капела ім. Ревуцького - Гей, пливе кача по Тисині, 2013, London. Церква на Duke st. Колектив є пропагандистом творчості сучасних українських композиторів Є. Станковича , І. Карабиця , Л. Дичко , В. Зубицького , Г. Гаврилець , О. Яковчука , В. Степурка , Г. Успенського , М. Шуха , І. Небесного , І. Тараненка .
У репертуарі хору окрім української музики є зразки слов'янської та зарубіжної церковної і класичної хорової музики, як a capella, так і в супроводі симфонічного оркестру або органу .
Капела з успіхом виконує вокально -симфонічні твори: «Реквієм» Л. Керубіні , «Меса» Л. Перозі , оперу-ораторію «Цар Едіп» І. Стравинського , кантату «Карміна Бурана» К. Орфа ,13-ту симфонію Д. Шостаковича , рапсодію «Думка» Л. Дичко та інші твори з відомими симфонічними оркестрами багатьох країн та презентує концертні програми в найкращих концертних залах України , Польщі , Болгарії , Нідерландів , Іспанії , Франції , Ізраїлю , Італії , Великої Британії , Бельгії . фестивалів :
Різдво Великодня програма: (Всенічна, твори, які виконують на Пасху);Скарбниця духовної музики: Київські розспіви;
Українське барокко: (Ведель , Бортнянський , Березовський та інш.);
Музика сучасних композиторів (Дичко , Степурко , Станкович , Гаврилець , Польова та інш.);
Панихида Чеснокова ;
Програми болгарських композиторів;
Програми російських композиторів: (Гречанінов , Чайковський , Рахманінов та інш.); Традиційний концерт для невеликих залів "Золотий фонд": (духовна та народна музика);
Пісні визвольних часів в концертній програмі "Народжена Вільною";
Твори для меморіальних заходів;
Відомі твори на сл. Т.Шевченка ;
Програма західноєвропейської та православної музики ;
Українські романси та пісні про кохання в концертній програмі "Вечір українського романсу";
Єврейські пісні в концертній програмі "ЛЕХАЙМО" (як в оригіналі, так і у перекладі на укр.);
Пісні з відомих кінофільмів;
Твори з репертуарів українських і зарубіжних рок- та поп-груп ("The Beatles ", "QUEEN ", "Scorpions ", "Скрябін ", "Кому Вниз " та інш.);
Крупні форми для чоловічого хору у супроводі оркестру;
Козацькі пісні «Героїчний епос українського народу» ( героїчні бойові пісні; козацькі забави);
Стрілецькі визвольні пісні;
Весільні пісні
Вийшли у світ дві грамплатівки (“Мелодія ”), три аудіокасети (“Кобзар”) та багато десятків компакт-дисків із записами національної та зарубіжної музики.
