Квітки не в'януть 2-3 тижні[3], сильно і приємно ароматні, 3-5 см в діаметрі. Пелюстки і чашолистки солом'яно-жовті з зеленим з 5-7 різною мірою вираженими поздовжніми жилками червоного або червоно-коричневого кольору. На пелюстках часто є червоно-коричневі плямочки і центральна жилка виражена більш явно. Губа блідо-жовта, зелена, іноді біла з червоно-коричневими жилками і плямами.
Від Cymbidium sinense відрізняється матовими і більш вузьким листям (не більше 1-1,5 см завширшки), середній листочок зовнішнього кола оцвітини зазвичай більше 3 см довжиною, бічні листочки внутненнего кола оцвітини не відігнуті, вперед спрямовані, закривають з боків колонку. Середня частка губи 12-16 мм завдовжки.
Відноситься до числа видів, що охороняються (II додаток CITES)[6].
Практичне використання
Один з найпоширеніших видів цимбідіумов в кімнатній і садовій культурі.
У Китаї, як садова і кімнатна рослина введений в культуру раніше 500 до н. е. Згадувався в працях Конфуція[3]. У Японії з середніх віків. Вид цінується за його витончені форми, відносно дрібні розміри і приємний і сильний ароматквіток. Найбільше цінуються різновиди з квітками, в яких відсутній червоний пігмент і форми із строкатим листям[9].
Cymbidium ×oblancifolium Z. J. Liu & S. C. Chen, 2000 (= Cymbidium ensifolium × Cymbidium lancifolium)
У культурі
У відношенні температурного режиму вид пластичний. Оптимальна середня річна денна температура 30 °C, нічна 25 °C, зимова температура вдень 25 °C, вночі 20 °C. При більш прохолодному утриманні (20/15 °C) сповільнюється темп росту пагонів і кількість суцвіть[12].
Через довгі і потужні корені, рослини містять у високих спеціально зроблених для цимбідіум горщиках, що нагадують за формою вазу. При культивуванні рослин у звичайних горщиках спостерігається менш інтенсивне цвітіння.
Субстрат: суміш дрібного щебеню або шматочків лави, корисосни, коріння Осмунда, деревного вугілля і сфагнуму відрізняється хорошою повітропроникністю. Під час посадки особлива увага приділяється відсутності порожнеч в горщику.
Співвідношення окремих компонентів субстрату залежить від мікро-і макрокліматичних умов. Деякі квітникарі Азії, що живуть у країнах з теплим кліматом використовують як субстрат тільки кам'янисті суміші. Для країн з холодною зимою рекомендується субстрат включає органічні компоненти. Щільність ґрунтової суміші повинна бути така, щоб вода при поливі повністю просочувалася крізь весь субстрат протягом 10 секунд.
Полив рівномірний протягом усього року. Взимку полив скорочують.
Пересадка проводиться весною, один раз на 2-3 роки[14].
Цимбідіум мечелистний є одним з батьків популярного і простого в культурі грекса Cymbidium Golden Elf[3].
Хвороби та шкідники
Шкідники
Павутинні кліщі із внутрішнього боку листка рослини
Перегрів внаслідок надмірного сонячного освітлення
Застосування пестицидів
Незбалансоване харчування і помилки культури вирощування можуть викликати різноманітні плямистості листя, всихання верхівок листя, відмирання коренів та інші ураження тканин.
Примітки
↑Назва «Цимбідіум мечелистний» використано в книзі Черевченка Т. М. Трапічні й Субтрапічні орхідеї — Київ: Наукова думка, 1993.
Easton A, 1983, Cymbidiums: the species behind the hybrid. Orchid Rev., 91. (1078): 238–240
Henry AN, Swaminathan MS, 1982, Five rare orchids from southern India. Indian J. Forest., 5. (1): 78-80
Mick Lavelle ``An Illustrated Identifier and Encyclopedia of Wild Flowers and Flora: An authoritative guide to more than 750 wild flowers of the world`` // Hermes House, 2006 - 256 p. - P. 116 ISBN 10: 1846810213 ISBN 13: 9781846810213
_-_Edwards_vol_23_pl_1976_(1837).jpg)
.jpg)
_-_Bot._Reg._7_pl.529.jpg)
