Аккі (Ханна Оббек) — учениця 8 класу. У вільний час любить грати у футбол. У неї є кілька хороших друзів і вона любить більшість дітей у своєму класі. Однак є один хлопець, якого вона ненавидить. Його звуть Джоеп (Нільс Веркойєн) і вони сваряться через день. Але одного разу, коли клас грає у футбол під час обідньої перерви, Джоеп заходить занадто далеко й завдає болю Елізі, найкращій подрузі Аккі. Аккі хоче помститися і після школи Джоеп і Аккі починають бійку. Бійка скоро закінчується, бо про це дізнається їхня вчителька — пані Інна. Коли Аккі повертається додому, в неї з носа тече кров. Пізніше ввечері ніс знову спонтанно починає кровоточити. Її мама хвилюється і веде доньку до лікаря. Ситуація набуває трагічного повороту, коли Аккі дізнається, що у неї лейкемія. Незважаючи на це, Аккі намагається зайнятися підготовкою до наступного футбольного турніру. Друзі підтримують її, але Аккі збентежена, коли їй доводиться провести кілька днів у лікарні. Тим не менш, вона відчайдушно хоче поїхати в шкільний табір, де вона грає в різні ігри. Коли вони граються в хованки, Аккі ховається на дереві. Вона не може спуститися сама і зрештою Джоеп залазить на дерево, щоб допомогти їй злізти. З цього моменту вони друзі. Того ж дня Аккі раптово втрачає свідомість. Її мають доставити до лікарні.
Аккі починає приймати хіміотерапію, але оскільки лейкемія сильно прогресує Аккі розуміє, що вона, ймовірно, не виживе. У емоційній сцені Аккі дізнається, що рак поширився на її мозок і що хворобі не можна зарадити. Вона просить свою найкращу подругу Елізу (Фіона Лівінгстон) зіграти від її імені у футбольному турнірі, оскільки вона знає, що не зможе відвідати турнір сама. Її товариши по команді вирішують зіграти в імпровізовану гру в лікарні, так що з кімнати, де стоїть ліжко Аккі було видно поле і вона могла спостерігати за грою. Щасливо спостерігаючи за ними Аккі мирно помирає. Її однокласники вшановують пам'ять Аккі на шкільному турнірі, де її дух буде присутній через однокласників, які носитимуть її ім'я на формі і банерах по всій території.
Основа фільму
У 1980–1990–х, коли нідерландський дитячий письменник Жак Врінс працював вчителем, а потім директором початкової школи у селі Бакель, провінція Північний Брабант, Нідерланди, у 8 класі вчилася 12–ти річна дівчинка на ім'я Анке, з якою сталася ця історія. Пізніше, однокласниця Анке жартома запропонувала Жаку написати про Анке книгу, і сама дівчинка цього хотіла. Цю ідею підтримала мама Анке, вона довго вмовляла письменника написати твір, той довго вагався, але все–таки згодився. Під час написання книги автор час від часу «кидав» її писати, але потім продовжував. Він замінив ім'я людей на вигадані та «увів» в історію вчительку Інну, замість вчителя, щоб «відірватися» від історії.[1][2][3]
Через довгих 8 років книга побачила світ. Першою прочитала мама Анке і їй одразу сподобався твір, батько не захотів цього робити, але вони одразу впізнали у героїні свою доньку.
У квітні 2012 року вийшов епізод нідерландської телевізійної передачі «Воз'єднання» під назвою «Маленький капітан Бакель». В цьому епізоді показали зустріч вчителя та дитячого письменника Жака Врінса зі своїми учнями через 30 років. Крім того, зустріч була присвячена пам'яті Анке, у передачі також показали будинок сім'ї Анке та розказали справжню історію дівчинки.[7]
У 2023 році книга була номінована на звання «Краща книга 2023» від жіночого нідерландського журналу «Tina», зайнявши 17 місце.[8][9]
